твр твроповдання випадок у мому житт який я несли не забуду

У кожного своя життва сторя. Впродовж усього життя людина пережива багато рзних ситуацй. Та все ж, стор, як неможливо забути. Вони закарбовуються у памят назавжди.

Про один з таких незабутнх випадкв желаю розповсти я.

Було це у травн. Ми з татом повертались з прогулянки. Коли заходили до пдзду, нашу увагу привернув шурхт бля поштових ящикв. Яким же було наше здивування, если ми побачили двох молодых голубв, як ще не вмли лтати. Вони сполохано тулились одне до 1-го, шукаючи прихистку в темному кутку. Вдома ми розповли про знахдку мам, яка через деклька хвилин мох благань погодилась забрати птахв в дм.

Таким чином, у нас зявились нов маленьк мешканц. Спочатку вони покрно сидли в паперовй коробц, а потм почали вивчати нове оточення обережно приймати жу з рук. Через деякий час ми переселили птахв на балкон. Там вони розправляли крила намагалися лтати. Коли голуби змцнли , тато вднс х на горище, де х радо прийняли у свою голубину отчизну пернат, як чисельно гнздились саме у цьому мст.

Ось така незабутня пташина сторя ввйшла до мох життвих вражень та спогадв.