Напишть портретний нарис у публцистичному стил про Т.Шевченка

  Упродовж рокв життя Тарас Шевченко залишив нам деклька десяткв автопортретв, котр вдрзняються один вд одного як технкою малювання, так створеним образом. Здаться, що вн весь час пробував зрозумти сам для себя, сво мсце в суспльств, сво ставлення до подй, до людей...Ось дивиться вн нас з найпершого авпортрета. А ми на нього. Що хочеться йому сказати? Тарасе, тоб на цьому полотн всього лиш 26 рокв. ти уявлення не маш, якою важкою буде твоя толика, яким тернистим шлях. Шлях, з якого ти не звернеш вд якого не вдмовишся, бо не можна вдмовитися вд власного для себя, вд нжно любов до рдно земл, вд хвораю за страждання свого закутого в кайдани невол народу. Ти ще такий молодий, незгоди тльки збираються навкруги для тебя, щоб на високому чол мислителя залишити згодом сво слди. Ти дивишся на нас напружено темними уважними очима, за невеселим виразом котрих 100ть тво сповнене поневрянь сиртське покрпачене дитинство.. Тод, если ти писав цей автопортрет, у для тебя був перод розквту надй - тоб покупали волю, дали можливсть вчитися тому, до чого в тебе був талант - малюванню. Все тльки починалося на тм портет. Щоб рвно через 20 рокв завершитися останнм автопортретом. 20 рокв поламаного життя та повязаних крил. Заборона писати та малювати. Заборона жити. Спасиб тоб за твй незламний дух та оч, сповнен душ по внця.