Твр-роздум ,,Я вдповдальний за долю народу!"

На мою думку, Батьквщина одна з найбльших цнностей у нашому житт, яку ти не вибираш: вона дана тоб батьками як спадок, який маш любити й берегти, щоб передати власним дтям.

По-перше, Батьквщина це насамперед духовний континент, тобто не злее крана, у якй ти народився, а й ус духовн надбання роду й народу: мова, псн, традиц, звича, як вдповдають твом ментальним особливостям.

Яскравим прикладом усвдомлення цього моя смя, де пану пошана до традицй, моральнсть, прагнення знати народн звича й дотримуватися х: ус ми розмовлямо укранською й любимо спвати народн псн, а святкову сорочку кожному власноруч вишила мать; щолта мандрумо стежками Украни (у першому поход мене, пврчного, ще несли в спецальному рюкзачку); допомагамо ддусям бабусям поратися на город, у саду, учимося жити так, щоб не було перед ними соромно.

По-приятеле, навть якщо людина з якось причини змушена жити поза межами рдно земл, вона несе у свому серц часточку Батьквщини. Прикладв цього в лтератур сила-силенна.

Чи не найяскравшим серед них творчсть Тараса Шевченка, зокрема його поезя вирс я на чужин, у якй Кобзар пише, що для нього нема нчого кращого, як Днпро та наша славная Вкрана. Глибинним розумнням патротизму вражають Камяний хрест Василя Стефаника Волинь Уласа Самчука, поез Олександра Олеся та вгена Маланюка.

Отже, Батьквщина це найцннший дар твого народу й роду. Це не тльки земля, на якй ти народився та проживаш, а й уся духовна спадщина твох пращурв, яку мусиш плекати й примножувати скрзь завжди.