1. Узагальнювальне слово стоть псля однордних членв у реченн (роздлов знаки

1. Узагальнювальне слово 100ть псля однордних членв у реченн (роздлов знаки пропущено):
А Кожна людина свято береже у свой памят все, що супроводить з дитинства рдну хату батьквський порг сво м100 чи село (. Цюпа).
Б Стар верби кущ лози тихий надбережний очерет усе яскраво вдбивалося у вод (А. Шиян).
В Були там рзн дерева дуби широкочол липи запашн й тремтяч осики (Олена Пчлка).
Г Укранський степ по-свому чарвний величний (. Цюпа).
2. Однордними додатками ускладнено речення:
А Лечу на бешеному кон в кра тамн та незнан (Олександр Олесь).
Б Неначе човен в синм мор то виринав, то потопав (Т. Шев-
ченко).
В Мсяць пливе оглядать небо, зор, землю, море (Т. Шев-
ченко)
Г зор, птиц, трави з росою втають мене (В. Сосюра).
3. Укажть ускладнювальний елемент речення (замсть крапок поставте пропущен лтери).
Псня ширит..ся, росте, ро..ливаться на вечрнх просторах Днпра (О. Довженко).
А звертання;
Б вдокремлене означення, виражене дприкметниковим зворотом;
В вставн слова;
Г однордн присудки.
4. Вставне слово вказу на джерело нформац в реченн:
А Дарите на слов, мен важко вас зрозумти (Панас Мирний).
Б Кажуть, снг на пол хлб у комор (Народне прислвя).
В Безумовно, ти хоч не парадокс, але спритний чоловк (О. Кор-
нйчук).
Г Нжнсть, наприклад, описати математично не можна (В. Собко).
5. Вставне словосполучення ма мсце в реченн:
А Чи тльки терни на шляху знайду, чи стрну, може, де квт барвистий (Леся Укранка).
Б Я, правда, несли не вважав оригнальнсть самоцллю (М. Рильський).
В Хоч, правду кажучи, юнак у душ не вважав спв за професю (. Ле).
Г На жаль, у нас не прийнято писати культурних сторй мста (В. Шевчук).