оповдання на вльну темудопоможть, будь ласка, дуже сильно потрбно

Ответ:

Вранц я дстала з поштово скриньки незвичайний конверт. Вн був зроблений з шматка щльного блого картону прикрашений голубеньким бантиком. Здивована, я потягнула за край бантика - конверт розкрився. З нього випав нший шматочок картону, на якому я прочла: "З днем народження, дорога Ганнусю! Чекамо для тебя рвно опвдн на нашому мсц. Тво друз".

Так, сьогодн у мене день народження. Мене вже встигли привтати батьки, надарували купу подарункв брат сестра. А друзв я ввечер чекала до святково вечер. Я була дуже зантригована: що ж таке вони выдумали!?

З'появившись на наше мсце (воно було на високому берез рчки), я побачила, що там щосили бурлить робота: на земл 100ть велика корзина, над нею -  куля, навколо метушиться люд, а куля поступово росте росте, збльшуться в розмрах. 

Здесь я все зрозумла. Мо друз знали, як я мрю полтати на повтрянй кул, влаштували це для мене. 

Ми радсно забралися в кошик - нас було всм осб- ввын повыльно вдокремився вд земл. Ми вддалялися, на земл все ставало таке маленьке: будинки, машини, люди, катери на рчц. Я майже не боялася, адже радсть змушувала забути про ужас. Тим часом ми пднмалися вище вище, досягли хмар, а потм хмари приховали вд нас землю на деякий час! Летти в хмарах було сиро, темнувато, навть кричи звучали глухо, а знизу взагал не доносилося няких звукв. Але если втер розгнав хмари, вс зрадли з полегшенням зтхнули. Примно знову побачити небо сонце.

Втер став посилюватися, наш плот почав подумувати про посадку. При посадц наш кошик впав на бк, а ми з нього виповзли. Але були дуже задоволен повтряною подорожжю. 

Мыслю, я несли не забуду цей полт на повтрянй кул.