твр оповдання про випадок з життя класу

Ответ:

Я довго пам'ятатиму той день, если вперше в житт переступив порг школи. Це був надзвичайно святковий денек. Велика, блискуча вд сонячного промння класна дошка, грудочки бло крейди, тривожн й хвилююч звуки дзвоника здавалися мен дивовижними.

Я довго шукав свй клас, тому ввйшов до нього майже останнм. Ссти довелося на останнй парт. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить пдручника. Так сталося. Псля привтання учителька почала роздавати по дв книжки на кожну парту. Вс жадбно хапали, починали невмло читати милуватися малюнками. "Сразу дйде черга й до мене", казав я соб. Аж ось на парту учителька поклала всього один пдручник, який довелося длити з синьооким двчиськом.

Чомусь тод мене ця подя дуже засмутила, а сльози, як я х не ковтав, все-таки покотилися. Як пзнше з'ясувалося, ту двчинку, що не пройнялася мом горем, звали Даринкою. Тод вона мен якось рончно й байдуже прошепотла: "Ну, отбери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочла з бабусею".

Навть не знаю, що мене тод бльше вразило: те, що пдручника не вистачило, чи те, що я несли ще не читав того Букваря.