Знайдть текст переказ"болото"!!!!!Дуже потрбно!!!!!Там розповдаться про Омелька!!!!

Повтря задзижчало вд татарських стрл. З-за пагорба на козака посунули ординц. Козак повернув до броду. Берегом теж сунула татарва. Ворогв було не менше сотн. Не можна було дозволити узяти для себя в коло. Розвернувши жеребца, Омелько помчав у степ. Озирнувшись побачив, що орда чорним поясом розповзаться з трьох сторн. Злее дорога до степового озера була йому вдкрита. Дорога погана, у вибонах, у баюр. Сберегай озера поросли височенними очеретами. Прихилившись до гриви, Омелько майже лг на жеребца. А позаду, все ближче й ближче чувся тупт накапливает гортанн вигуки татар. Одна за одною дв стрли черконули по Омельковй шапц. Наступна бритвою рзонула по шабельному ременю. Шабелька заметлялася при боц на однм ремнц. Ще одна стрла впялася в приклад мушкета. Несподвано кнь з усього розгону завалився на землю. Омелько не встиг зрозумти, що сталося, як теснее був на земл. Хоч була земля мяка, а так гепнувся, що аж джмел загули в голов. Зввшись на ноги, Омелько, кульгаючи, побг до високого очерету. Тльки б добгти до води! Земля позаду стугонить вд накапливает, гортанн вопли затоплюють простр. Вже не бжить Омелько, а бреде по колна у болотяних водоростях, жаб та вюнв полохаючи, зганяючи вгору дрбне птаство. Як почала вода пдйматися вище пояса, висмикнув козак кривого турецького кинджала й вирзав найтовщу очеретину. Пробив вс колнця, щосили продув, знову продув, аж голова запаморочилась. Вгледвши три найвищ кущ очерету, побрв до их. Т ж мит впав на нього тупт сотень накапливает, свист ревище людоловського табуна. Омелько прнув мж трьома кущами очерету. Ревище враз стишилося. Затуливши правицею носа, козак затиснув в устах очеретину. Лвицею вчепився у пдводн стебла очерету. Мушкет за спиною тягнув на дно. Одяг, намокаючи, ставав все важчим. Як же бридко лежати у каламутнй вод, як же важко через ту рурку дихати! Думав про татар про пявок. Пявка вона й пявка, кров насмокчеться й вдпаде. А татарва? Що вона робитиме? В болото татари не ползуть, бо не вмють плавати. Проте вони знають, що Омелько в очеретах. Що ж робитимуть? Пдпалять очерет. За якусь мить козак вдчув, що почина дерти в горл. Дим розривав леген, стискав горло, рзким болем пронизував скрон. Не знати як, але очеретину не випускав. Омелько почав читати ус молитви, як знав. Тльки б дочекатися, поки сонце сяде! Для татар нч найнебезпечнша. Не будуть вони бля спаленого болота пильнувати одного козака. Омелько вдчув, що почина засинати. На голову наче хтось поклав теплий лантух. Отямився вд того, що над ним розпливаться свтла пляма. Це був довгожданий мсяць. Козак зввся на задубл ноги. Тльки тепер, если очерет вигорв до само води, стало видно, яке велике те болото. Татарви не було. Омелько поплентався до берега. За пагорбом заржав кнь. Козак перехрестився й свиснув. Все ближче й ближче тупт накапливает. На тл крайнеба вималювався обрис жеребца. Незважаючи на важенний мокрий одяг, мушкет розбухл пудов чоботи, Омелько легкою прнкою злетв на жеребца. Цмокнув губами, кнь пшов бадьорою риссю. (За Ю.Логвином; 475 сл.)