есе на тему гармоня людини природи як велика духовна цннсть

Все, що на земл, створено природою. Коли йдеться мова про гармоню мж людиною та природою, поста питання про хнй взамозв'язок та вддансть один одному. Природа може прожити без людини, а от людина без природи - н. злее вд людини залежить, якою буде природа навколо нього. Людина завжди брала вд природи те, що потрбно й для снування: жу, одяг, будвельн матерали тощо.В поднанн з природою, далековато вд гулу мста та машин людина може вдчути те духовне наповнення, яке бува злее на природ. Без технчного прогрессу неможливе наше життя. Але без природи неможливо розвиватися духовно. У наш час все змнилося, ми використовумо бльше синтетично створених матералв, а залишками вд х виробництва забруднюмо те, що залишилося вд колишнього багатства природи.  Свт рослин, тварин, свт незапятнанного повтря все бльше вддаляться вд сучасно людини, а це означа, що людина втрача колишню гармоню зв'язку з навколишнм середовищем. Ця гармоня явля собою велику духовну цннсть, тому треба берегти.