Допоможить  написати   твр  про  зустрч  краткого  та  довгого  слова

Зустрлися у книжц два слова: Дороговказ Мова.
Мово, зневажливо проказав Дороговказ, чи не могла б ти поступитися мен дорогою, бо я, бачиш, довгий, тож можу ненароком для тебя зачепити. , взагал, старших треба поважати!
А я чомусь переконана, що вс слова рвн довге ти чи коротке. Без жодного з нас не скласти речення.
Е, не кажи, сестричко, по-братньому глянув на Мову Дороговказ. Я вмщую в соб аж дво слв: Дорогу Вказвку, а ти така маленька  що з для тебя взяти?..
Нчого, що я маленька, зате в мене багато вдомих родичв. Можливо, навть бльше, як у для тебя.
Таке, Мово, кажеш навть слухати смшно. Помовчала б краще!
Ось ти, любий Дороговказе, ненароком теснее й назвав 1-го з мох родичв. А криться вн у слов помовчала, корнь якого пшов од мене, Мови.
Так я тоб й поврив! Маш мене за немовля?
Я так не вважаю, але добре знаю, що й слово немовля мй близький родич.
З тобою, Мово, неможливо розмовляти, чпляшся ледь не за кожне вимовлене слово.
Цього разу, Дороговказе, я схоплюся злее за дво твох слв: розмовляти й вимовлене.
Гаразд, гаразд, краще промовчу, бо така примовка: хто мовчить, той двох навчить.
До реч, братику, слова помовчу, примовка мовчить також з мого давнього роду.
Я бачу, Мово, ти не простеньке слово.Цкаво, если ти народилася чому для тебя так окрестили?
0, це було так издавна, що вже й люди забули, звдки я взялася. Кажуть, як слово я виникла ще тод, если люди тльки-но навчилися розмовляти, тобто видавати перш зрозумл звуки: бурмотти, мекати, або, як мовиться, молоти язиком. Я сама чомусь переконана, що мо м'я бере початок вд слова могти, бо хто з живих стот мг висловити свою думку вголос, той оволодвав Мовою. А це могли робити злее люди. Хто розмовляв, немов людина.
Давай, Мово, складемо умову, я замовкну, а ти назвеш мен клька мен свох рдних. Домовилися?
Згода, ось вони: промовець, мовлення, безмовний, вимова, вдмова, умовляти, змова, змовник, замовник, замовлення, розмова, передмова, промова, розмовник, недомовка, обмова та багато нших.
Шановна Мово, прошу вибачити за те, що трохи погарячкував. Вд почутого я навть мову втратив... Ось бачиш, знову згадав для тебя. А заодно й примовку: Про таких, як ти, в люд кажуть: хоч маленьке, зате важливеньке.

гор Счовик