казка про шишку та блочку за Юрм Ярмишем.Нужна вся сказка.

Хоч би хвилину помовчали! А то Сорока Цлснький блий денек скрекоче плтки переказу, Зозуля все перерахову та часом помиляться. Пугач вноч ляка, спати не да. А Болотяний Бугай у рчку дзьоба опустить та й гуде соб так, що аж на тому боц чути!..

Засоромились балакуни. Збралися докупи, кажуть:

ми мовчати вммо! Вдтепер, аж доки нас не покличете, ми ан пари з дзьобв...

если сонечко за лс покотилося, Сорока, Зозуля, Пугач вслися на високу сосну, а Болотяний Бугай поблизу на берез рчки, в очерет, замовкли.

Аж здесь з нори пд сосною вилзли руд лисенята та й почали гратися борюкаються, один одного наздоганяють, ще й голос вчаться подавати гавкають тоненько, повискують, мов щенята.

Пугач не втерпв, витрщив сво банькат оч:

Пугу! Пугу-у! Ану геть звдси, не заважайте нам мовчати!

Почувши це, Болотяний Бугай аж ревонув спересердя:

що ти за птах, Пугачу! Одразу порушив слово!

А Зозуля швидко перерахувала:

Ку-ку! Н, не один, це ви обидва розбалакалися. Ку-ку!

Тод Сорока, що спостергала за всм цим з вершечка сосни, аж заскрекотала у захват:

Злее мен однй вдалося промовчати!