Твр-розповдь про що я мрю

У кожно людини сну якась заповтна мря, якась мета в житт, якийсь деал, до якого вн прагне. Для всх цей деал свй власний. засобу для його досягнення кожний вибира сам. Хтось мр про багатство, хтось про славу. Один прагне бути гарним, нший сильним, третй розумним. Для когось вищий життвий деал карру, для когось смя. Люди мрють стати акторами, музикантами, моделями, полтиками, лкарями, хочуть зайнятися бзнесом або присвятити себе науц

Звичайно ж, прагнення зайняти сво мсце в суспльств, вибрати цкаву професю, досягти певних висот у карр й смейному житт властиве й мен. Що стосуться мо мр, те, напевно, важко видлити щось одне, дино головне в мому житт. Я не могла б сказати про для себя, що желаю тльки багатства. Хоча мен, звичайно, не хочеться жити в бдност. Неврним буде й те, що для мене найважлившим професйний каррний рст. Хоча я желаю вибрати гарну, потрбну професю й буду прагнути пдвищувати свй професйний рвень. Для мене дуже важлива смя; я желаю зустрти тепершнього чоловка, що буде про мене пклуватися й любити мене якого буду любити я. Але я несли не змогла б сказати, що мен досить буде чогось 1-го: або бота, або смя. Напевно, все це можна назвати навть не мрю, а життвими цлями, до яких потрбно прагнути й досягнення яких багато в чому залежить вд мене само. .

Але мен б хотлося сказати про одну мрю, про одне велике бажання, що часто займа мо думки, нердко приводячи до смутних висновкв. Я маю на уваз людськ вдносини. Я часто згадую ранн дитинство: багато друзв, радсть, веселощ, безтурботн гри у двор. Стаючи старше, я стала зауважувати, як ми, нод сам того не зауважуючи, втрачамо свох друзв, 100мо серйознше, починамо займатися якимись особистими справами й втрачамо те, що звязу мж собою людей. Ми замикамося в соб, 100мо сухше, грубше, холоднше. Це насправд дуже смутно. У житт кожно людини, на мй погляд, повинен бути друг. Причому друг тепершнй, на який можна покластися в будь-якй ситуац, якому можна доврити будь-яку тамницю, що дасть пораду, роздлить з тобою радсть лихо, у будь-який момент прийде на допомогу

Якось мен на оч попалася фраза: Спрошенний про те, що таке друг, Зенон вдповв: ншо я. це верно, адже друг повинен бути таким, котрому ти можеш довряти, як самому соб, що здатний мислити, почувати точно так само, як ти, бачити те ж, що й ти, навть трохи бльше. Тому що тепершнй друг може й повинен зауважувати не тльки тво достонства, але й недолки. вн повинен обовязково вказувати тоб на их. Я дйсно мрю мати таких друзв

Можливо, ця мря про друга й дружбу тсно звязана в мене з бажанням стати краще, з прагненням до досконалост, у першу чергу моральному, духовному. Мен здаться, ми починамо втрачати щось важливе усередин для себя. , що найжахливше, навть не зауважумо цього. От для цього й потрбний людина, що скаже: Ти неправий! або: Так не можна!

Але скаже це не з злобна, не з бажання скривдити, а, навпаки, з прагнення допомогти, пдказати, вчасно поправити. Мен дуже хотлося б разумти вдрзняти тепершня рада вд сказаного з заздрост або злост. дуже хотлося б не тати виду, намагатися розбратися у свох помилках. Тому, коли мене охоплю вида на якесь критичне зауваження, я згадую далог шекспрвських геров: