подлити для переносу.Саджають ижджу подзвонив задзижчав.

Частини слв з 1-го рядка в другий слд переносити за складами: гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ц, са-дв-ник, Хар-кв.

При цьому:

1. Не можна розривати сполучення лтер дж, дз, як позначають один звук. Отже, переносиш можна злее так: у-дзик, хо-джу. Якщо дж, дз не становлять 1-го звука (це бува, коли д належить до префкса, а ж або з до кореня), то х слд розривати: над-звичай-ний (а не на-дзвичайний), пд-жив-ляти (а не п-дживляти).

2. Апостроф мякий символ при перенос не вдокремлюмо вд попередньо лтери: бур-ян (а не бур-ян), кль-це (а не кл-ьце), Лук-ян (а не Лук-ян), низь-ко (а не низ-ько).

3. Одну лтеру не залишамо в попередньому рядку й не переносимо в наступний: ака-де-мя (а не а-кадемя), Ма-ря (а не Мар-я), ол-вець (а не о-лвець). Так само не можна подляти на частини для переносу так двоскладов слова, як або, моя, око, шия тощо.

4. При перенос складних слв не можна залишати в кнц рядка початкову частину друго основи, якщо вона не становить складу: багато-ступнчастий (а не багатос-тупнчастий), восьми-гранний (а не восьмиг-ранний), далеко-схдний (а не далекос-хдний).

5. Не можна розривати нцяльн абреватури, а також комбнован абревятури, як складаються з нцяльних скорочень цифр: ЗЛ-111, Пролаз-105, МАУ, УРП.

6. У решт випадкв, як не пдходять пд викладен вище управляла, можна довльно переносити слова за складами: Дн-про й Днп-ро, Оле-ксандра й Олек-сандра, се-стра й сест-ра. Це верховодило поширються й на суфкси: бли-зький близь-кий, видавни-цтво, видавниц-тво й видавницт-во, гали-цький  галиць-кий, укран-ський  укрансь-кий, убо-зтво, убоз-тво й убозт-во, суспльс-тво й суспльст-во.