кишеньковий метал твр

Кишеньковий метал так називають нод металев грош. сторя монет сяга 27 столть. Перш з их, викарбуван з мд, а пзнше з золота,  були виготовлен у стародавньому Кита. Там х виливали не круглими, а у вигляд рзних невеликих предметв.

Монети стали платжним засобом близько 700 року до нашо ери у Грец. Виготовленням монет займалася держава. Монети виготовлялися з золота, србла, мд або нших металв мали лицьову (аверс) та зворотню (реверс) сторони та бчну поверхню (гурт). Справа виготовлення монет була вдносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього кругл диски, а потм на их наносили карбування.

Слово монета - це одно з мен давньоримсько богин Юнони одночасно назва мсця, де карбували ц грошов знаки.  

Одночасно з появою монет з*явилися й т, хто ц монети пдробляв. На мдний диск наносили узкий шар золота або србла. Цей вид злочину був вельми розповсюджений, за нього була передбачена смертна кара. Пдробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали верно форма, а карбування наносилось не дуже чтко.  Тод й виник засб переврити чи справжня монета. Гострим ножем зрзався крачок диска, тод можна було виявити пдробку.

Карбування монет було державною справою. Випуск кожно ново монети був пов*язаний з менем нового правителя.

У 1792 роц при розкопках у Кив була знайдена перша давньоруська монета. Це була србна монета часв князя Ярослава Разумного, яка так називалася србник.

Тепер монети виробляють з рзних сплавв мд, нкелю, алюмню. Монета була й залишаться платжним засобом, хоча в наш час витсняють паперов або й взагал вртуальн грош.

Монети нередко слугують амулетами, звичай залишати на щастя монетку з першо зарплати, кинути у море, щоб ще колись повернутись на улюблене мсце.