твр на тему" зставлення з мовою"

Езопвською називають замасковану алегоричну мову, если думки висловлюють, не вдаючись до прямого конкретизування. Це роблять ще й тод, коли намагаються чогось уникнути, наприклад, цензури або щоб не накликати гнву можновладно особи чи оточення на якесь висловлювання чи судження. А нод ще й тому, що в такому вигляд якась дея 100 бльш зрозумлою, доступною, вона нби таким чином викристалкличуться й просто здобува соб прихильникв.

Цей вислв пов'язаний з творчстю давньогрецького поета-байкаря Езопа, який живой у VI ст. до н. е. Езоп був талановитою людиною, разумною й освченою, але толика була до нього безжалостною. Вдомо, що Езоп був рабом, але проблеми суспльства, збереження моральних цнностей його дуже хвилювали , звсно, вн вважав за свй обов'язок висловити сво ставлення до наболлих питань. Але через рабство вн не мг вльно й вдверто висловлювати сво думки та погляди. Через це вн вдався до тако форми викладу, яка позволила б йому "безкарно" все-таки висловлюватися. Езоп став писати байки. У його творах дйовими особами виступали безсловесн тварини, нш стоти, предмети, яких вн надляв мовою, саме вони давали можливсть талановитому мислителев висловлювати сво погляди.

Те, про що розповдалося в його байках, стосувалося начебто життя тварин, рослин тощо, а насправд все це було спрямовано на дяльнсть людей, розкривало стосунки мж ними, хн погляди, боротьбу, звича, мораль. Згодом Езопов байки стали основою для творчост вдомих байкарв пзншого часу: Лафонтена, Гребнки, Глбова, Крилова.

Поширенню ж крилатого вислову "езопова мова" серед освчено верстви населення Росйсько мпер сприяла творчсть М. Салтикова-Щедрна, який у свой творчост нередко вдавався до цього, аби обйти пильне око царсько цензури.

Отже, цкаво дослджувати подбн фразеологчн сполуки, бо вони, по-перше, збагачують мову, по-приятеле, навчають верно х використовувати.