Придумайте пожалуйста твр розповдь на тему "розповдь малюсенького жолудя" только есть

Ну здесь надобно поразмыслить... Кто вообще такое задаёт...
ПРИГОДИ ЖОЛУДЯ В КРАН ВАД
Повсть-казка

На самй верхвц Дуба звив соб гнздо Грак, трохи нижчеГолуб. У клькох дуплах жили три брати Шпаки. Пд найбльшою глкою злпила соб глиняне гнздечко Латвка, обч не, в щлинц, хазяйнував Горобець. А пд найширшим листком нидв Слимак.
Так вони й жили: навесн щебетали-воркували, цврнькали, вигравали, влтку викохували дтей, а восени хто линув до теплих крав, а хто й бдував усю зиму в прохладному дупл. Звик старий до свох мешканцв, заприязнився з ними вже не уявляв соб ншого життя.
Та ось одн весни на наймолодшй глц, якй нараховували триста тридцять рокв, з'явилась квточка, а потм Жолудь. Дуб наче розуму позбувся, день нч глаз не змикав заради сина. Прикривав його свом листям вд дощу, спеки, рятував вд мошкари та мух. А Жолудь рс, нанос й живильними соками, наливався, мцнв, доки вирс у замечательного рудощокого хлопця.
Т що бльше пестив Дуб сина, то нудншою вида-палась синов батькова неприязненность, Не тшили одинака н казки про сиву давнину, н псн пташок, н повчання, ан зтхання ветхого. Гойдаючись на глц, Жолудь кепкував з усх, дратував усх, витвав, що хотв.
Одного тихого вечора, спймавши у ставку, що пд дубом, комаху, Жаба готувала вечерю для сво родини й гукала дочку:
Катре, Катре, Катре!
Ну, ну, ну? лнувалася та зворухнутися з мсця.
Дай нж, дай нж...
Який, який, який?
Гостр-р-рий, гостр-р-рий, гостр-р-рий.
Сидячи на лататт, Катря лупала витршкуватими очима й не рухалась. Почекавши трохи, мати завела знову:
Катре, Катре, Катре!
Ну, ну, ну?
Жолудь надумав злякати. Раденький соб, скочив з глки й бебехнув у воду бля самснько Катр, аж оббризкав . Злякавшись, уся жаб'яча см'я прнула пд воду та причалася у намул.
А Жолудь реготав на завойованому листку, аж за живота брався: так сподобалося, що жаби його побаиваться.
Старий Дуб насварив би за те пустуна, та, наче навмисне, було тихо, втерець не ворухнув на ньому жодного листочка.
Тльки причепа Шпак розбудив братв все няк не мг запокотись:
Ось вн, ось вн, ось вн! Бешкету недомерок, бешкету недомерок!
А брат йому й пдтаку:
Геть його, геть його, геть його!
Розбуджений Горобець виткнув голову з сво щлини спросонку накинувся на всх: