Твр-роздум дискусйного нраву Людина найвеличнша з усх стот!

Ц слова . Багрового в його роман Сад Гетсиманський передають дух жорстоко епохи в житт укранського народу, епохи репресй та поневрянь, пдозри та зради. Багряний узявся за розгляд тако тяжело теми тому, що вн сам був свдком цих подй: вн був заарештований, довго знаходився у вязниц, але йому все ж пощастило залишитися псля всього цього оживляем. Отже, роман Сад Гетсиманський мстить автобографчн факти.
Назву Сад Гетсиманський було взято ваном Багряним з Ббл. Сад Гетсиманський мсце, де Юда зрадив Христа. Зраджено було головного героя твору Андря Чумака. Вн втк з табору, де знаходився за сво погляди, повернувся додому на похорон батька. Але вдома вн не встиг пробути доби: до його хати приходять працвники НКВС забирають Андря з собою. По дороз до вязниц вн помча змни рдного м100, де довго не був: кругом червоний колр, фарби облупилися. Колись цей колр був кольором революц, а тепер став кольором насильства ужасу. Також вн помча змни в обличчях людей. Люди засмоктан, виснажен, обдерт. Зосереджен в соб, позначен тавром суворо профес. Вязниця знаходилась в Харков на вулиц Раднаркомвськй. Це велике м100 теж змнилося, тепер Харкв був понурий, припорошений сажою посипаний смттям. Негативн враження Андря доповню зустрч з працвником НКВС товаришкою Нечавою. Нахабство, брутальн вислови з вуст все це не схоже на поведнку жнки, яка в уяв Андря повинна бути лагдною та нжною. Будинок управлння НКВС називали фабрика-кухня. Андрй чу, як працю конвер
фабрики-кухн. Звдусль чути стогн людей та страшн вдгуки мордування. Органи безпеки знищують ворогв народу. Ц вороги народу найосвченш люди: нженери, професори, студенти, письменники
дина х вина в тому, що вони мають здатнсть мислити, а не слпо 
ван Багряний детально дослджу вс дрбниц вязничного життя. На пятистах сторнках роману вн до дрбниць зображу побут вязнв, засоби ведння слдства, характеризу майже кожного героя цього твору, розповда про звинувачення, як висувались вязням. Читачу важко все це уявити, важко в це поврити, але все це дйсно вдбувалося.
от в таких умовах Андрй, зазнаючи страшних фзичних тортур, все ж не втрача можливост мислити. Його не ляка тюрма, його не ляка його толика його турбу й пече це прокляте запитання Хто? Протягом всього перебування у вязниц Андрй няк не ложе знайти вдповд на це питання. Вн весь час аналзу сво становище, намагаться знайти вихд для для себя для всх цих невинних людей поряд з ним. Вн хоче зрозумти, для чого працю ця ужасна машина згублення людських душ, кому це потрбно? Чим могли завадити держав ц найчеснш та найпоряднш люди? Але виходу звдси нема. Навть той, хто щиро ззнаться в свох злочинах, навряд чи залишиться оживляем. Кожного здесь чека загибель, мало хто зможе врятуватися. Але й вмерти здесь можна по рзному. Можна вмерти один раз фзично, не пдтвердивши свою виннсть. А коли людина визна для себя винною, вона вмира двч, перший раз духовно, другий раз фзично. Отже, дине, що залишаться Андрв, це витримати вс тортури вмерти тльки фзично. Людина виновата витримати все, бо вона мцнша за цю систему, вона вища за не. Людина найвеличнша з усх стот. Замислються Андрй над тим нещастям, що трапилося з усма цими людьми, як повинн приймати муки, не знаючи сво вини, як вддали вс сво сили на збудування соцалстично держави, сподваючись на краще майбутн. Разом з цим Андрй прибывать до висновку, що людина найпдлша з усх стот. Навть лютий звр не знищу подбних соб. Людина ж ма на це здатнсть: вона жорстоко кату та вбива таких самих, як сама, вона може зрадити свого брата чи друга заради власних нтересв чи поглядв. Чому людина здатна таке зробити? Це запитання люди ставили перед собою ще в Ббл.
Ось так рзн думки прибывали в голову Андрв пд час його перебування у вязниц. Вд цих думок та жорстоких мордувань Андрй вже майже втрачав розум. Але йому все ж вдалося вистояти, бо вн врив, до останнього часу врив в справедливсть, навть тод, если знаходився на меж життя та смерт. Вн мав вру. т ври безмежно нщо не в сил порушити, бо если порушити, то тод прийде погибель, загибель для душ. Наприкнц свого перебування у тюрм вн дзнаться, хто був Юдою. Це був отець Якв, який читав його матер Бблю у день призду синв додому. Андрв стало псля цього набагато легше, бо думка, що зрадив його хтось з братв, чи, може, його кохана Катря, думка, що гризла його увесь час, не була правдою. Потм Андрй дзнаться, що вс його брати сестра теж знаходяться в цй вязниц що Катря збожеволла. Ось якою цною дсталася Андрв ця перемога над ужасною машиною смерт. Цною Катерининого божевлля. Всм м дали по двадцять рокв таборв, але Андрй все-таки змг вистояти залишитися людиною.