переказ за прочитаним творомВасиля Земляка Перемога

Стислий виклад творуУКРАНСЬКА ХИМЕРНА ПРОЗА
ВАСИЛЬ ЗЕМЛЯКЛебедина зграяСтаренький, многогршний, та в чомусь, проте, немеркнучий Вавилон, у якому живе герой-оповдач, нчого, крм назви, не ма спльного з Вавилоном месопотамським. Височить вн над рчкою Чебрецем махонькою притокою Пвденного Бугу. Навколо сумно синють чебрец непоказн квточки, дал розкинулися ясенов, берестов, черемхов га. Вавилон розташований на клькох горбах, що немовби вчно ворогують мж собою.

У Вавилон живуть два Фабяни цап чоловк, вдомий тутешнй трунар та мудрець. За метрикою вн Левко Хоробрий, а походженням нколочено з мудрецв вавилонських, хоч не ма на те якихось незаперечних доказв. За свдченням цього ревнивого знавця рдно стор, колись Вавилон був двоярусним городом, оточеним валами, рештки яких збереглися й донин, мав дв веж, а в центр стояв Сонячний камнь, як у древнх нкв, по ньому вдлчували час. Народонаселений був напвмфчними таврами, потм х витснили чужинц. Але Фабян не врить, щоб цлий народ мг щезнути безслдно, тому припуска, що обернувся вн на якийсь нший ще озветься.

А тим часом Вавилон розвяв свою колишню велич, похитнувся збарахлв. Лишень стожильний народ вавлонський, у якому здавна змшувалася кров дальних близьких народв, залишився собою й не остудив душ сво до рдного Вавлона, так нби час не заподяв йому жодно шкоди. якщо на знаменитих глинських ярмарках питали, звдки так гарн кон, чи воли, чи й парубки, то вдповдали на те з почуттям власно переваги: Ми вавлонськ, нби й справд добродй прихав поярмаркувати хтозна з яко давнини...

Такий Вавилон. То спалить для себя, то забундючиться, зася цинковими дахами; то заведе волв круторогих, то перейде на малюсеньких, витривалих монгольських коненят; то забуру втряками, то ледь не старцю. Але при цьому жоден жебрак не признаться, що вн вавилонський. Нагаду вн лебедину зграю, що летить додому, долаючи кругосвтню втому. хоч людям прекрасне завше буде здаватись незвичним, та, як утверждать тутешнй флософ, у годину випробувань вони й сам чимось схож на лебедину зграю в дороз. Чи, бува, не отим свом пдсвдомим прагненням до якогось, справд незбагненно високого, тим-то й не завше осмисленого до кнця?..

Частина першаНколочено з деяких пр т вавилонськ двчата, що безнадйно засиджувалися в двках, знаходили соб чоловкв на гойдалц. Цей винахд належав Орфею Кожушному, агентов з розповсюдження нмецьких швейних машинок Знгер. Увесь вк провв чоловк у мандрах, так не навчившись торгувати, тому нчого не мг дати в придане свом вродливим двчатам. Через те вдався до хитрощв зробив на свому подвр' гойдалку, на яку стали вчащати парубки. Та й розбрали одну по однй двчат. Довше за нших Знгерок вигойдувалася над урвищем Мальва з усма, хто полюбляв це романтичне мсце урвища пд ним не страхався, аж поки не вигойдала соб дядька героя-оповдача Андряна, високого, чубатого майже безпорадно доброго. Дядько був уже немолодий, посивв у нмецькому полон, не звернув уваги на плтки щодо двчини, привв до хати. Волохи (так звався рд героя-оповдача) поплакали, покричали та й вддлили молодим хатину.

Андрян любив Мальву без пам'ят, ходив з нею по-вропейському, пд ручку. Був майстром на вс руки: чинбарював, столярував, пчникував, а найбльше славився копанням криниць. Разумв визначати, де вода. Якось застудився, копаючи у глибин, й захворв на сухоти. Мальву вдправив до батькв, щоб не вчепилася хвороба, а малий герой-оповдач носив йому сти, слухав, як больному читав книжки Фабян.

Ще вдвдував нколи Андряна пвторарукий Клим Синиця, комунар з Семивод, привозив гостинц то меду, то сиру. Клим знайшов здесь, у Вавилон, обраницю серця, мовчазну красуню Рузю. Але батьки вддали за нелюбого, старшого чоловка Петра Джуру.

Той швидко звв з свту Рузиних батькв, продав майно виписав з Америки трактора. Рузя замкнулася в соб, казали, що стала несповна розуму.

О проекте

переказ за прочитаним творомВасиля Земляка Перемога

Добро пожаловать!