Написати нтерв039;ю в публцистичному стил.

- Альоша, з тобою говорить кореспондент "Молоджно газети". Розкажи, будь ласка, детальнше про те, що трапилося.

- Псля урокв я пшов на рчку лд подивитися, щоб знати, чи вже можна по льоду ходити чи н. Раптом бачу: посеред рчки плином несе щось темне.

- Ти вдразу зрозумв, що це?

- Н. Бачу: то прне, то з'появиться. А як придивився - зрозумв: це людина. Вдразу побг уздовж берега, туди, де можна було по льоду дстатися до промони. Поповз по краю, куди водою якраз людину прибило. Це був хлопчик.

- Ти не боявся, що лд може обламатися?

- Я не размышляв про це. Боявся тльки, щоб хлопчика по лд не вднесло. Встиг схопити його за руки, став тягнути до для себя. Вн важкий такий був.

- Вн допомагав тоб?

- Н, вн був без свдомост. Я дотягнув його до берега, почав робити штучне дихання. Бачу: живий, прибывать до тями, ну побг за допомогою.

- А куди побг?

- Людей кликати. Вн же замерз, його потрбно було швидко в лкарню везти. Тут бачу: машина млцейська. Зупинив, розповв все. Млцонери посадили мене в машину, швидко похали до берега, брали хлопчика. Потм вони зупинили "швидку допомогу" переклали хлопчика туди.

- Альоша, а ти сам-то вмш плавати?

- Вмю. Ходжу в секцю парашутного багатоборства. Займаюся плаванням, стрляниною, бгом.

- А чим ти ще любиш займатися?

- Читати, фльми дивитися пригодницьк.

- Чому саме пригодницьк?

- Там показують людей смливих, ршучих. На их завжди хочеться бути схожими.

- А хлопчика, якого ти врятував, бачив псля цього?

- Так, я був у нього в лкарн, коли вн почав одужувати. Вн вчиться в першому клас. Його звуть Валера. Вн розповв мен, що хотв покататися на крижин провалився. А я йому - як рятував.

- А якби ти не вмв плавати, ти б кинувся його рятувати?

- Звичайно, покликав би дорослих, все одно б допомг!