нам задали незвичайн пригоди з життя

Одного разу я йшла по вулиц побачила мале цуценя, таке нжне розгублене, що сердечко болсно стиснулось. Вн самотньо сидв у порожньому парку, трохи змокший вд нещодавного дощу. В нього були велик темнокоричнев оч, палк розумюч. Я пдйшла ближче побачила червоний ошийник у ньго на ши з блискучою пдвскою. На нй було написано Плямко. дйсно, шерсть у цуценяти була кратка вся в коричневих плямах, нби вд фарби. Я брала Плямка на руки вднесла додому. Вн тремтв тулив до мене мокрий носик, нби обймав мене малюсенькими лапками. Прийшовши додому я вимила його витерла, вн згрвся почав забавно бгати по квартир. Тепер Плямко мй кращий друг.