твр роздум ,,Духовна могутнсть народу,, помогигe пж я подпeшусь тогда на

У давнину увагу багатьох народв привертало запитання: чия мова найдавнша? Адже найдавнша мова належить найдавншому народов. А який люд не хотв би соб тако чест ? вважатися найдавншим? Отож намагався довести первородство свого роду племен той чи нший правитель.

Здйснюючи далек подорож, знайомлячись з новими краями тамтешнми мовами, люди помтили дивну идентиченсть мж словами рзних, навть територально дуже вддалених мов. Звдки б вона взялася? Не накше як ц мови далек нащадки якось матер прамови. Вона не належала жодному з вдомих народв не зафксована в жоднй пам'ятц . Нова дея захопила вчених: дослдити вдповдност мж окремими мовами на хнй основ реконструювати прамову.Факт снування в сиву давнину був поза сумнвом.

Та й ця реконструйована мова була не найпершою мовою людства, а нащадком ще давншо. Закономрно поста питання: если ж уперше зазвучала на земл людська мова, як з'явилася якою була? Питання не менш давн, як неувязка первородства. Одн вважали, що мова закладена в людин вд народження, як, скажмо, здатнсть сти, бачити, чути тощо. На думку нших, дсталася вона людям вд якось генально стоти, що створила. Неабияка роль приписувалася славнозвсному Адамов, що його нбито першого Бог навчив говорити, а вд нього вже цю здатнсть перейняли й нш люди. Були й так, що додержувалися думки, нколочено реч з'являються на свт з хнми назвами.