Без сполучниковим речення

Безсполучников складн речення досить неоднордн за свою структурою. Вони характеризуються багатством рзномантнстю семантичних вдношень мж предикативними частинами.

Особливсть безсполучникових складних речень поляга в тому, що структурно-семантична цлснсть утворються нтонацю та змстовою взамозалежнстю частин, а також спввдношенням видо-часових модальних форм присудкв. Безпосереднх засобв зв'язку - сполучникв сполучних слв - у цих синтаксичних конструкцях нема.

Отже, безсполучников складн речення - це так речення, предикативн частини яких об'днуються в одне цле тльки нтонацю спввдношенням видо-часових форм присудкв, без сполучникв сполучних слв: Зорями небо героя втало, квтами й пснею стрла земля (В. н на); На все вплива мови чистота: зр глибша, кращають губа, 100 точншим слух... (Д. Павличко).

Безсполучников складн речення - це самостйний структурно-семантичний тип, який не ототожнюсться н з складносурядними, н з складнопдрядними реченнями, хоч певною мрою спввдноситься з ними.

Зставлення показу, що безсполучников речення близьк до сполучникових: одн - до складносурядних, нш - до складнопдрядних. Водночас серед безсполучникових й так, що не мають соб вдповдникв серед сполучникових речень: Подивився я на хати - нема в мене хати (Т. Шевченко).

Бльшсть цих речень багатш на змстов вдношення порвняно з складносурядними й складнопдрядними.

Для безсполучникових складних речень характерн так ознаки: а) вдсутнсть сполучникв чи сполучних слв; б) семантична багатоплановсть; в) менш тсна пов'язансть предикативних частин.

Головними засобами вираження структурно-семантичних вдношень мж предикативними частинами безсполучникових речень : 1) нтонаця; 2) спввдношення видо-часових форм присудкв предикативних частин; 3) змстова взамозалежнсть частин; 4) порядок розташування частин; 5) лексико-граматичн засоби (наявнсть у першй частин вказвних слв, спльний другорядний член, неповнота першо частини).

нтонаця як специфчний основний засб зв'язку предикативних частин безсполучникового раскладного речення може бути рзною: 1) перелчувальна, яка виража вдношення однордност; 2) зставлення й протиставлення; 3) зумовленост, яка виража змстов вдношення умови, часу, наслдку й допустовост; 4) з'ясувальна, що виража причинов й пояснювальн вдношення.