10 прислвя як мають стилстично забарвлен слова

Прислвя не знаю но знаю словаАбракадабра (лат. abracadabra заклинання) магчна формула, тамне  слово, замовляння; синонм безглуздя, нсентниц, незрозумлого комплекту слв.

Безусловна тепершнсть (лат. аbsolutus необмежений) те саме, що й сторична тепершнсть.

Бред (лат. аbsurdus -безглуздий) безглузд твердження; вислови, позбавлен рацонального змсту. Бред вдрзняться вд нсентниц: нсентниця не стинна, проте не хибна, а абсурдний вислв осмислений внаслдок сво суперечност хибним.

Автентичний текст (гр. authenticos справжнй) - достоврний текст певного творца.

Автобографя (гp.  autos - сам, вiоs - життя, grapho пишу)   власний опис свого життя.

Автонм (гр. аutos сам onoma мя) справжн мя творца, на противагу мен вигаданому псевдонму .

Создатель (лат. аu(с)tor створювач) творець тексту, промови, наукового дослдження тощо.

Автореферат (гр. аutos сам лат. referre доповдаю) краткий виклад творцом змсту сво науково прац.

Авторськ слова  1) грам.: слова, з допомогою яких до тексту вводять пряму мову; 2) слова, що належать тльки певному творцу не пдлягають змнам: авторськ слова Тараса Шевченка, авторськ слова вана Франка.

Агографя (гр. hagios священний grapho - пишу) рзновид церковно лтератури; оповдання про життя осб, яких церква проголосила святими.

Агтацйна промова (лат. agitatio  спонукання до чогось)  промова, що зосереджуться на якому-небудь полтичному питанн, де, факт, мстить заклик до певно дяльност й адресована до широких мас.

Аграматизм (вд гр. аgrammatos нерозбрливий) порушення мовлення людини, що виявляться у неправильному використанн граматичних елементв форм.

Адаптаця (лат. adaptatio - пристосування) - пристосування тексту до можливостей сприймання читача.

Адгортаця (лат. аdhortatio заохочення) те саме, що й протропа.

Акростих (гр. akrostichos крайнй рядок)   вipш-загадка,  в якому початков букви рядкв складають слово-вiдгадку: