твр на тему "Наодинц з свою совстю"

Немногие з нас знайом з флософю Канта, але всм вдома известна фраза про те, що дв реч викликали у флософа дивування: зркове небо над нами порядочный закон в нас. То наличие совести у кожного, йому представлялося незмнним, дивуючим тльки, яким чином це чисто людське властивость з'являться, адже вже не в новонародженому.Ми говоримо нод "безсовестний людина". Или: совершенно совесть растерял, нет у тебя н срама, н совести. , в свою чергу, дивушся тепер вже вдсутнстю совст, а не чудовим виникненням в людин. Можно на час заглушити для себя сутнсть, втратити, врятувати , але рано чи пзно вона знайде, проснеться, думамо ми. В свт, де господарем надляться всякий чоловк без виключення, жити безпечнше, погодиться.У давн часи, наприклад, каннибалзм був природним явищем, не тльки домашнм, але й релгйно-мистичним. У багатьох племен людв подання рзних частин тла убитих ворогв, вйськових, смертних спвгромадян було засновано на думц, що сила та нш властивост убитого перейшли до поживу. В ХХ столтт рдк випадки людоедзму були найчастше продиктован голодом. Здесь - да, людина випробував звинувачення у свдомост та розчарування, тому що робив щось, що суперечило спльним представленням.

То совесть працю в област снуючих, воспринятых або воспитанных представлень. Ведь сьогодн боец, що убива соперника в вйн, яка визна правосудно, гером, а в несправедливй вйн - жорстоким убивцею.Але о совести ми ведь звичайно говоримо по предлогам не такий грандозний. Це во-первых. А во-вторых, якщо поведнка людини суперечить тим самим нормам, як прийнят в суспльств? Ведь тльки в цьому випадку ми прибгамо до ептету "безсумсний".