5 односкладних речень опис природи

Павутиння. Листя. Сонце. Повтря. Знову павутиння.

Тихо. Тепло. Сухо. Прозоро. Мсто. Повльн рухи. Стежка. Стежка. Золото... Золото дерев. Золото травок. Лс. М'яксть. Травка. Дерева. Небо. Тиша...

Сон клонить. Не желаю заплющувати оч. Мить, ще мить. Хочеться бгти, кричати, несамовито нестись кудись вдалечнь. Якась тепла свжсть. "Мурашки" по спин. Так тихо, що соромно порушувати цю тишу будь-якими рухами.

Листя. Син листя. Син вд нею. Не можу дивитись. Ще тльки вчора сонце, павутиння, сьогодн син листя. Вже нема того золота, т прозорост, т свжост. Нема лагдного сонця. Сховалося за хмари.

Хмари. Втер. Сирсть. Сирсть. Велик й маленьк парасольки. Цл см' парасольок. Сховаюсь пд ними вд цього пронизливого дощу. Дощ... Лл вже цлснький день, не вщуха ан на мить, куйовдить останн листочки, рве х з дерев кида пд ноги перехожим. Втер. Сче безжально обличчя аж обпка руки. Кутаюся у плащ, нахиляю голову та бжу додому.

Гарячий чай. Крсло. Ковдра. Примна теплота по тлу. Дихаю на змерзл долон й грю х об чашечку. Желаю вигнати з себе залишки осен, стрибаю, щоб розгнати кров, нарешт втомлююсь нби завмираю.

Сдаю в крсло, натягую по самсньк вуха пухову ковдру ... засинаю.

За вкном сонце, золото, золото травок, золото дерев. Павутиння. Мльйони ниточок павутиння. люди. Лежать бачать чудернацьк сни, схож на мй.