12 складнопидрядных речення з Чорнои ради.

Оборотилось у старого серце, як почув, що козацька кров ллться понад Днпром через Виговського через навженого Юруся Хмельниченка, що одержав псля його гетьманованн; а як досталась од Юруся булава Тетер, то вн аж за голову вхопився.  хто тльки бачив, як вони з поля повернули в гай, усяке зараз домислялось, куди вони простують. А Черевань був тягостно грошовитий да й увеселений пан з козацтва, що збагатилось за десятилтню рйну з ляхами. Рч здесь про Богдана Хмельницького, як вн рокв з десяток шарпав з козаками шляхетних ляхв недоляшкв. Пташки спвали свистали усюди по гаю так голосно да гарно, що все кругом неначе усмхалось. Бувало тод, у ту старовину, таке, що вдень вноч сподвайсь злого гостя татарина або ляха. Так над вортьми у башт було й вконце, щоб роздивитись перше, чи впускати гостя до господи, чи н. А якби рокв п'ятнадцять або двадцять вспять, так усяке сидло по Вкран тихо та смирно, наче бджола в зимовнику. Василь Невольник з велико радост не знав, що й робити: кинувся до Шрама поцловав його в колно. Сетовали миряне попи благочестив тлько далеким свом землякам козакам запорозьким, котор, живучи в бешеных степах, за порогами, старшину свою сам з для себя вибирали гетьману коронному узяти себе за шию не давали. Як теснее не вмудрялись, щоб погасити те полом'я! У тих-то случаях пошрамовано його вздовж впоперек, що козаки, як окрестили його Шрамом, то й забули рестрове його прзвище.