твр мнатюра на тему чари народно псн

Укранська псня... Вона одню з святинь нашого народу, його найцнншим духовним кладом, гордстю красотою, генальною поетичною бографю.

З давнх-давен уславилася Украна пснями, як дбайливо, як найдорожча релквя, передавалися вд поколння до поколння. Михайло Стельмах писав, що псня супроводжу укранця вд колиски до могили, бо не було значно под в житт народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в укранськй псн чи нжнстю струни, чи рокотанням грому. Укранський люд створив так багато псень, що, якби кожного денька вивчати одну нову псню, на вивчення усх не вистачило б людського життя.

Ми знамо так докладно античну сторю, сторю Римсько держави, бо оспвали славетн поети Гомер, Овдй, Верглй. Наша ж сторя, як произнесла Лна Костенко у роман "Маруся Чурай", написана "плугом, шаблею, мечем, пснями". Так, пснями. А нашими Гомерами були народн спвц кобзар. До нас дйшли мена найталановитших з них. Це Остап Вересай, Федр Кушнерик, вген Мовчан...

У давнх народних пснях вдбилась вдвага, волелюбнсть захисникв народу, любов до рдно земл. Народна пам'ять зберегла мена деяких создательв давнх народних псень. Найталановитш з их полтавчанка Маруся Чурай, козак Семен Климовський.

Плине час. Народжуються вмирають люди, гине у вогн часу матеральна культура. Але вчними незнищенними залишаються духовн цнност, серед яких псня. Сучасн укранц не втратили любов до народно псн, вона живе в кожному дом.

У мой см' люблять поважають народну псню. Я чула х змалку вд бабус, мами. Псня згуртову людей, очища хн душ, робить життя бльш осмисленим, радсншим красивим. Наша псня буде жити вчно.

Тарас Шевченко пророчо сказав про це так:



Наша дума, наша псня

Не вмре, не загине.

От де, люди, наша слава,

Слава Украни.