Допоможть, будь ласка!Потрбно Написати твр-оповдання "наобум вчинок" за поданим

У клас було тихо, попри те, що учнв бля одн з парт було стльки, що й нде курц клюнути.
Раптом двер вдчинилися - у них з'явилася двчина того ж вку з невеличким стосом паперу.
- Ось, - вона обережно поклала його перед ншими, - прошу вашого Карпенка-Карого - фиркнула вона, - не розумю, можна й було якусь ншу комедю...
- То давай, - пд'юдив один з хлопцв, уважно читаючи сценарй.
- "Мартина Борулю", наприклад.
- То це ж також вн, - засмявся другий.
- Знаю, -  з хидним обличчям вдповла двчина.
- Олен, то пропонуй, - хлопець вдрвався вд читання глянув на не.
- Ой, та ну вас, - Олена махнула рукою сла на сво мсце, подал вд юрби.
- Так, розбирамо рол, - хлопець почав ритися у тому блому хаос, що вже панував на стол, за мить дстав листок з списком персонажв.
- Та-а-ак, - протягнув вн.
- Влад, не вмикай розумника, - пдгнав його хтось.
- Коля, й без для тебя розберуся, - вдрзав Влад, пильно придивляючись до тексту.
- Кажи швидше.
- Герасим Калитка! - майже не викрикнув на весь клас.
- Я!
Влад скоса подивився на добровольця.
- Вася, з якого чуда?
- А чому й н? - вн гордо пдняв голову.
- Та нчого, - вн глянув на дйових осб у списку, - здаться, ти б краще Клима зграв...
- А хто то? - Василев оч заграли цкавстю.
Влад награно закашлявся:
- Робтник.
Вася поник.
- А що там у нього?
- Та не знаю, - Влад гортав сторнки комед, - Герасима бачу, Параску бачу, Романа... то постош.
Клас засмявся.
- Ага, вже, - ображено пхикнув Вася, - Герасимою буду.
- Ще раз запитаю: з якого дива? - усмхнувся Влад, - ось Максим , здаться, бльше на хазяна земл схожий.
- А я що, не хазян? - Вася випнув груди, вд чого двчата прикрили губи, що вн не бачив хнього смху.
- Та н, - засмявся Коля, - так ти бльше на ндика похожий.
Влад мовчки дивився на нього. Вс знали про його прагнення скрзь показати себе. Танцювати? Вася! Спвати? Вася! Грати на гитар? Вгадайте хто?
От тльки все виходило не дуже. Що ж, може здесь щось краще буде, але навдрядчи. Та й хто захоче майже пвсценарю вчити?
- Бери, - Влад подав йому яксь листки, - вирзай сво слова. Так, наступний на аукцон. Наступна, точнше, Параска.
Отдал вже х Вася не слухав, лиш мовчки з сопнням вирзав реплки. Вн м покаже, як потрбно грати. Ото буде вищий плотаж!
***
Дал були канкули. Нхто не виходив: вс сидли вдома, вчили слова. Недарма: фестиваль, заради якого ця вся катавася й почалася, в перший денек навчання опсля вихдних. Лиш в останн дн канкул збиралися на репетиц. Не було лиш Вас Бондаренка. То бол, то не може, то ще щось. Аби хоч слова вивчив...
Нарешт збралися.
Як тльки Вася зайшов до класу, вдразу до нього, наче реп'ях, причепився Влад:
- Ти де був? Чому пропускав репетиц? Слова вивчив?
Вася понишк.
- Н.
Весь клас загудв.
Хлопець засоромився, але опускати рук не хотв: вн не з таких.
-Я вивчу слова, - махнув вн рукою, перед виступом мен вистачить часу! Ви сумнватеся, що я вдповдалекий?
Влад не знав, що й казати. Вн лиш св назад на сво мсце, обурений.
Вася швидко св за сво почав вчити. У будь-якому випадку, робив вигляд.
***
Фестиваль у розпал. Людей наче у вулику.
- Ну що? - Влад знову причепився до Вас.
- Вивчив, - трумфально викрикнув хлопець.
Почалося.
Вася вийшов на сцену. Ось його реплка. Вн вже вдкрив рот. вдразу замовк.
Запал тиша, яка тривала наче вчно, покриваючи акторв ганьбою.
- Е.... е... - на все, що вн спромгся.
Вс зйшли з сцени похнбплен, дивлячись на Васю з люттю. Вн сам не виглядав щасливим.
- Ну що, - Влад поплескав його по плечу, - вдповдалекий ти наш.

P.S.: Текст недосконалий большой. Думаю, що зумв пдкинути Для вас дею для написання вже свого. ;)