Твр на тему " вйна найбльше з лих "

Вйна - найбльше з лих
    виростають поколння,
   Котр не чули тишини.
   О, найстрашнше з лточислень
   Вйна - вйною - до вйни!
   / Л. Костенко /
сторя людства рясн вйнами. Чи був хоч один денек, если нде на планет не точилася вйна?
Вйни мждержавн громадянськ, локальн свтов, справедлив загарбницьк. Ще за печерних часв люди воювали за жу, за зручншу печеру, за жнку. Пзнше - за ншу здобич, за дорогоцнне камння, перли золото, за невльникв. Потм загарбували територ заради корисних копалин, свтового панування...
Рзн часи, рзн масштаби, рзна зброя (вд кам'яно сокири до мжконтинентально ракети) - та лишалася сутнсть. Адже так чи накше, вйна - це лихо, незалежно вд того, визвольна вона чи загарбницька, бо страждають прост люди, плачуть матер вдови, зростають сиротами дти.
Плаче Ярославна "в Путивл на валу, на брам", бо ладо, князь гор повв дружину "на землю половецьку за землю Руську".
Залишаться вдовою Горпина Чурай, напвсиротою - донька Маруся.
Багато пламенея несли вйни. хоч Украна загарбницьких вон несли не водила, народ був змушений оборонятися, не легше було тим, хто втрачав найближчих найдорожчих. Згадайте роздл поеми . Драча "Нж у сонц" про божевльну матр, вд пламенея яко навть Врубелв "Бес" жахнувся. В хат у не сидли собака, кт пвень, яким вона пдносила чарки, називаючи х менами синв.
Найбльшим лихом ХХ столття була для Украни, як для багатьох нших кран свту Друга свтова вйна. Активну участь в нй взяли й письменники, воювали вони словом, з зброю в руках.
   Це знову напад? З ворогом двобй?
   Ми чум, нене! Ми йдемо на бй! -
   пише на початку вйни П. Тичина ("Ми йдемо на бй").
   Несли, несли не буде Вкрана
   Рабою нмецьких катв, -
клятва М. Бажан у врш "Клятва", що став вйськовим гмном нарвн з росйською пснею "Священная война".
   Я вддам свою кров, свою силу
    нжнсть до крапл,
   Щоб з пожару ти встала,
   тополею в небо зросла, -
обця А. Малишко, що називав для себя сурмачем.
Але хба вони виступали за вйну? Християнська мораль заклика прощати, але хба можна забути трагчн дн роки голоду похоронок та страшн кривав вбивства, жорстоксть яких межувала з божевллям?
   Будь проклят той, хто
   зважиться забути,
   Будь проклят той, хто
   скаже нам: "Прости!"
- вд усього серця проголошу М. Бажан над Бабини Бешеном у Кив ("Яр").
Для нас це вже сторя. Але сьогодн ця вйна вриваться часом у наше житя ржавими мнами снарядами, що дос не втратили сво зловсно сили.
   Про це врш Лни Костенко "Пастораль ХХ столття"
   х рвонуло навдлиг. бризнуло
   кров'ю в багаття.
    несли х дди, яким
   не хотлося жить...
   Гарн дти були. Козацького
   благого раскраиваю.
   Если зносили х, навть
   сонце свалилось ниць.
Та не останньою була Велика Втчзняна - сьогодн ще лунають вибухи пострли. Скльки життв покладено в Афганстан, скльки скалчено душ! Приднстров'я, Абхазя, Югославя, Чечня... Найближче "вчора" сьогодн.
думаш: "Господи, чого людям треба? Адже свтить в неб сонце, росте в полях хлб. Люди кохаються, народжують дтей, створюють симфон поеми, роблять науков вдкриття..." Тльки б служили ц вдкриття миру, а не справ знищення!
Вдкривши фантастичну силу атома, вдомий вчений Ф. Жоло-Кюр справедливо застергав: "Не можна припустити, щоб люди спрямували на сво власне знищення сили т сили природи, як вони зумли вдкрити пдкорити" (Зб. "У свт мудрих думок").
хочеться звернутися до усх землян словами вдомо псн:
   Убийте вйну,
   Проклянте вйну,
   люди Земл!

О проекте

Твр на тему " вйна найбльше з лих "

Добро пожаловать!