твр на тему ,,Вчинок яким я пишаюсь"

З дитинства мама тато вчать мене робити хорош, добр справи. Ц гарн вчинки повинн приносити користь не тльки мен самому, але ншим теж.

1-го разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордстю. Тод я зустрв навпроти гипермаркету маленьку двчинку чотирьох рокв. Вона стояла бля пшохдного переходу та плакала. Я запитав , в чому справа. Вона вдповла, що хоче додому, але боться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона ходить сама. Виявилося, що вона загубила маму у большому магазин.

Я помркував та здогадався, що мать ма бути всередин гипермаркету. А двчинка хотла бгти додому, вона произнесла, що живе десь у багатоповерхових будинках через дорогу. Малюсенька чомусь думала, що мать знайдеться вдома. Але двчинка навть не знала сво адреси! Я не дозволив й переходити дорогу, бо вона загубилася б остаточно.

Я повв малу вспять у магазин та хотв просити охоронця допомогти. Але тльки ми зайшли, як до нас пдбгла жнка. Виявляться, весь цей час вона шукала доньку в лабринт гипермаркету. Вона так щиро мен дякувала!

Я подумав: добре, що я не пройшов повз двчинку, коли вона збиралася переходити вулицю. добре, що я не став й допомагати, а подумав свою головою. Так мен вдалося зробити справжй гарний вчинок.