Поруч з батьками переказ

ПОРУЧ З БАТЬКОМ 
Дзенькнув у коридор дзвнок. Женя стрибнула швидше 
до столу, розклала зошити й книги. Оглянула кмнату все 
в порядку, й кинулась одчиняти двер. Та вже спзнилася. 
На кухню пройшов батько. Вн промайнув коридором тихо, 
майже нечутно. Принс з вулиц запах осннього вечора, душок 
бензину й олйних фарб (фарбами пахла його скринька, де ле-жали малярськ щтки). З нерозлучною скринькою в однй руц, 
повною сткою в другй, вн став посеред кухн, мяко й винува-то усмхнувся до доньки. Женя пдскочила, взяла важку стку, 
цмокнула батька в щоку. Василь Кндратович стомлено всмхнув-ся крзь скельця окулярв, скинув берет. 
Женя крадькома милувалася батьком. Для не вн був схо-жий на вчителя або вченого: в окулярах, тонке розумне обличчя, 
невелик залисини гарний свтлий чуб, хвилястий, завжди акуратно причесаний, та найголовнше вн був худий, сухорлявий, 
нхто не давав йому тридцяти пяти рокв, хба що тридцять, та 
й год; у недлю батько мг блукати в лс цлий денек несли 
не казав, що стомився. 
Ну, дочко, уроки поробила? 
Ще трошки. Граматику. 
Кнчай. знаш, що зробимо? Вечеряти наваримо це 
раз. А друге так приберемо в кмнат, що мама як гляне, 
ахне й скаже: молодц! 
Женя хутенько побгла в кмнату, переписала вправу, скла -ла книги й зошити в портфель прискочила на кухню. 
Батько тут уже господарював. Кипятив чай, мив посуд, 
чистив картоплю, тоненько (як тльки вн разумв) нарзав бурячки 
на салат. Аж упрв за роботою, по-маминому закатав рукава до 
лктв, пара блискотла на його окулярах, вн раз у раз витирав 
скельця в тонкй золотй оправ. 
Дай мен посуд! произнесла Женя. Тарлки полетли й до 
рук, вона одним махом витирала х , насвистуючи, вдправляла 
на полицю. й завжди примно було йти, говорити, стояти поруч 
з батьком, ось таким як зараз, мяким, добрим. 


Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/20883232readmore