твр есе на тему оснь така мила?

Ось установилась оснь. Пора, яку ще називають золотою.   Довкола усе змнються. Оснь, мов художниця, розмалювала дерева в жовто-червоний колр. Листя повол опада на землю. Трава висохла, стала мрачно-зеленою, де-не-де бурою. Птахи вдлетли в тепл кра, не чути хнього голосного спву. Горобц злтаються на червону горобину та калину. Людям оснь принесла щедрий сбор. У садах городах  доспли овоч фрукти.  Оснь можна назвати чарвницею.

Чарвниця оснь усе змню на свй лад. Ось зелен листочки стали жовтими. А то й зовсм червоними. Як тльки пролетить втерець, листя вкрива землю, кружляючи в оснньому танц.  

   Хоч восени багато птахв летять в тепл кра, високо в неб прощально махають крильми. Звеселяють нас горобчики, з лсв спшать синички, щоб люди для себя знову змогли вдчути помчниками пернатих друзв.

   У садах наливаються соком пзн яблука на щедрий врожай. На поля виходять щаслив трудар, вони радють цй пор.

  По золотих деревах скачуть прудк жовтогаряч блочки. Вони не мають часу сумувати: грибв, горшкв вдосталь, щоб зробити зимов припаси.  

   Чарвниця оснь золотою палтрою навю надю, бо потм знову настане весна.