Слова ншомовного походження на управляло дев039;ятки,власн географчн назви як закнчутся на

У сучаснй мовнй практиц трапляться рзне написання ншомовних власних назв особових мен географчних найменувань, напр.: Арстотель Аристотель, Ддро Дидро, Сзф Сизиф, Тбет Тибет, Сракузи Сиракузи, Сан-Францско Сан-Франциско под.

Так варантн написання спричинен рзними тенденцями графчного вдтворення укранською мовою ншомовних власних назв, спробами нколочено спростити укранський правопис, поширивши управляло дев'ятки, застосовуване до загальних назв, на оформлення власних найменувань.

Зставмо роздли Правопис слв ншомовного походження в редакцях Укранського правопису 1961 1993 рокв. В останнй редакц верховодила про написання й особливо и в ншомовних власних назвах не лише доповнено новим люстративним матеркрасном: уведено додатков формулювання, ознаки, за якими визначають певний тип назви й квалфкують рзновид написання. /32/

За чинним правописом пишеться:

псля приголосних в особових менах в географчних назвах перед наступним приголосним та в кнц слова: Замбез, Капр, Лсабон, Мсссп, Монтевдео, Нагасак, Пот, Нл, Севлья, Сдней, Сомал, Соч, Анр, Блло, Гальван, Грмм, Ддро, Дзель, Овдй, Россн.

и пишеться:

у географчних назвах з кнцевими -ида, -ика: Антарктида, Атлантида, Флорида; Адратика, Америка, Антарктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика;

у географчних назвах псля приголосних дж, ж, ч, ш, щ ц перед приголосним: Алжир, Вашингтон, Врджиня, Гемпшир, Жиронда, Йоркшир, Лейпциг, Сан-Франциско, Циндао, Чикаго, Чил, але перед голосним в кнц слова пишеться : Вш, Шофок.

у географчних назвах з звукосполученням -ри- перед приголосним (крм j): Велика Британя, Крит, Мавританя, Мадрид, Париж, Рига, Рим, Цюрих та н., але: Австря, Ро-де-Жанейро;

в нших географчних назвах псля приголосних д, т та в деяких випадках згдно з традицйною вимовою: Аддис-Абеба, Аргентина, Братислава, Кордильри, Палестина, Пакистан, Скандинавя, Сардиня, Сиракузи, Сиря, Сициля, Бразиля, Ватикан, Единбург, гипет, русалим, Китай.

У наведених правилах чинного правопису простежумо виразну тенденцю поширити верховодило дев'ятки на написання географчних назв. Застереження про традицйну вимову, очевидно, некоректне, оскльки у вдповдному пункт перелчено так назви, для яких традицйною може бути вимова слова як з , так з и: чому не можлива вимова Аддс-Абеба, Сракузи? Якщо тверд шипляч в укранськй мов справд передбачають вимову й вдповденьке написання слв з и (Шиллер, Ширак, Чипполно), то нш приголосн, зокрема д, т, з, с, ц, р, утворюють нормативн звукосполучення як з , так з и. Тому цлком правомрно писати власн назви: Дксон, Дснейленд, Рв'ра, Снгапур; Антгона, Грг, Дтрх, Еврдка, нгрд, рда, Рчард, Фрдрх, Сльва, Црцея та н.

Отже, укранськй мов властив звукосполучення -ри- -р-. Усталене традицйне написання Арстотель, Арстофан вдрзня ц ншомовн назви вд власних укранзованих мен Аристарх, Аристид.

Так само написання Тбр, Тбет не суперечать звуковй будов укрансько мови, а написан з лтерою ц слова графчно вдрзняються вд росйських форм: Тибр, Тибет.

Дбаючи про вдтворення укрансько вимови ншомовних назв, варто враховувати й графчну специфку укрансько мови: адже саме лтера чтко вказу на укранське написання ншомовно назви. /324/

Прямолнйне, формальне застосування наведених у правопис пунктв правила щодо всх ншомовних особових географчних назв призводить до порушення традицйних написань, до збльшення клькост варантних форм у счаснй мовнй практиц. Рзномантн сучасн словники вдбивають таку варативнсть. Наприклад, послуговуючись правилом про графчне оформлення слв на -ика, укладач словарникчних довдникв рекомендують писати власну географчну назву Аттика, тим самим заперечуючи традицйне написання цього слова укранською мовою Аттка. Зауважмо, що сну й загальна назва з ншим написанням вдповдно до управляла девятки -аттик.

Закономрно, що в текст правопису не можуть бути охоплен вс ншомовн власн назви, тому в поширенн й усталенн правописно норми значну роль вдграють саме лексикографчн прац, як мають ураховувати тенденцю змн застосовувати сформульован управляла до нових запозичень. Щодо усталених написань, орфографчно традиц, утверджено культурно-освтньою практикою, численними виданнями, то до таких змн треба ставитися дуже обережно. До реч, в чинному Укранському правопис вдповдн управляла про написання и стосуються передусм географчних назв, тому особов найменування мамо передавати за традицю: Арстотель, Арстофан, Ддро, Еврпд, Едп, Брати Грмм, Сзф, Тцан, Трстан, Ццерон. Вдповденьке графчне оформлення перелчених назв робить х упзнаваними й не суперечить звуковому й графчному образов укрансько мови.