Твр-роздум на тему: "Гармоня людини природи як велика духовна цннсть"

Гармоня людини природи большою духовною цннстю. Так в них вс духовн цнност.

По перше добро.  Добрих людей поважають та якщо подивитися на природу в нй стльк добра. По друге краса. Красота поляга всюди: у природ, в ншй людин, у вдносинах мж людьми. По трет стина.  З допомогою стини люди вчаться аналзувати сво вчинки, розглядати вс т д, як вчиняють, на предмет правильност та моральност. А дивлячись на природу ми бачимо стину красоту нашо земл. По четверте мистецтво. Мистецтво як духовна цннсть робить людину духовно багатшою, наповню його життя особливим змстом, да додаткову енергю для самореалзац. А природа допомага людин. Безлч картин на яких зображена природа, митцв нби так тягне до не. По пяте творчсть. . Творчсть як духовна цннсть явля собою здатнсть людини створювати нов художн образи. По шосте любовь. Це най головнше в житт. Так як якщо ти любиш ти зможеш досягнути всього. Кожна людина обожать природу так як вона невдмною часткою життя кожно людини.

Отже шсть духовних цнностей добро, краса, стина, мистецтво, творчсть та любовь. це все в гармон людини з природою.

Гармоня людини у вдносинах з навколишнм свтом - це запорука гармон з самою собою. Колись, на початку свого снування людина брала вд природи вс матеральн цнност, як були потрбн для снування:  жу, одяг, будвельн матерали тощо. У наш час все змнилося, ми використовумо бльше синтетично створених матералв, а залишками вд х виробництва забруднюмо те, що залишилося вд колишнього багатства природи. Свт рослин, тварин, свт незапятнанного повтря все бльше вддаляться вд сучасно людини, а це означа, що людина втрача колишню гармоню зв"язку з навколишнм середовищем. Таким чином руйнуться духовний зв"язок мж людиною природою. Ми, сучасн люди, мамо це усвдомити всма засобами уникати. Бо, як писав прекрасний поет М.Заболоцький:
"Два свти  у чоловка:
Один який нас сотворив,
Та нший, який ми одвку
Творим по мр наших