Переказ про Наталю Басараб

рнопльська художниця Наталя Басараб вм дивувати. творча енергя вже багато рокв реалзу для себя у флгранних графчних малюнках вдмнних живописних портретах, пейзажах, натюрмортах, як авторка, за ж словами, малю швидко, клограмами (кльксть при цьому няк не шкодить якост). Взрцем якогось безусловно оригнального новаторства стали створен нею клька рокв тому картини з пря. А недавно пан Наталя посягнула на хлб архитекторв: виготовила клька десяткв ляльок, в яких просто впзнати геров улюбленого мистецького жанру тернополянки кнематографа.

Ши для фгурок навть... близну

За склом двох сервантв у майстерн художниц несподвано реалстичн фгурки Катрн Деньов, Брджит Бардо, Жерара Депардь, Одр Хепберн, Лу де Фюнеса, Измерялн Монро. У компан з грашковими зрками кно персонаж зграних вдомими акторами стрчок: героня Галини Бляво з фльму Мй ласкавий нжний звр Оленька Скворцова, Скарлетт Ретт Батлер з Вднесених втром, Лшик Телшинський з Прокажено жи Гофмана, Бабетта з стрчки Бабетта йде на вйну, уславлена Анжелка, Жюльн Моррель з Графа Монте-Крсто... Кожна лялька висотою 60-70 сантиметрв одягнута в оригнальн костюми вдповдного сторичного моменту, як пан Наталя ши (у тому числ й близну!) сама. Волосся у деяких персонажв натуральне, наклене майстринею пасмами. На нших штучн перуки шиньйончики.  

Клька свох перших ляльок пан Наталя виготовила з пап-маше пластику, а згодом перейшла на гпс. Матерал цей для роботи важкий, але вдячний. Художниця сама дивуться, коли бачить, як з безформного шматка вологого гпсу почина виходити щось слчне. Працювати потрбно швидко, бо гпс сохне на очах. Спершу малюсенька форма, голова, отдал тло. Важко лпити обличчя, його риси, але справжня морока з мнатюрними руками, пальчиками. Ретельно вдшлфувавши поверхню скульптурки до гладенько блискучо, Наталя Басараб полегшено зтха. Цю боту, каже вона , скерову злее любов. Няк грош на не не здатн надихнути.  

У пк творчост, 2001 року, майстерня потопала у гпсовому пилу, а сама пан Наталя була идентична на каменотеса. Зате ляльки вийшли варт непдробного захоплення. Авторка каже, що старалася робити фгурки так, щоб вони не виглядали дуже лялькастими.  

За Анжелку вддавали 150 доларв

Я в дитинств дуже ляльки обожала, розповда художниця. Свою першу, Соню, яку тато покупав мен рокв у шсть, збергаю дос. Це японська грашка з надписом Sony, який ми прочли як Соня. На честь я именовала свою дочку...

Тернополянка не вчилася на архитектора, але если творч колеги бачать витончен пластичн творння, то заявляють: У тоб помер скульптор. Сама пан Наталя погоджуться, що обмн форми у не виходять добре, а вмння як живописця надати м ще й реалстичних людських рис робить ц скульптурки неперевершеними. Натал Басараб та бльшост знайомих найбльше подобаться лялька Мерилн Монро. Вона, як естественна, така, якою запамятав свт в однй з притаманних для актриси поз.  

Мо ляльки, каже авторка, можливо, трохи й навн, зате з живими емоцями. Вони не викликають страху, бо не так мертво-холодн, як персонаж виставки мадам Тюссо. Був момент, если я хотла кинути боту: мен здавалося, що мо ляльки так недосконал, але раздумала псля того, як вдвотдала виставку воскових фгур. Пошевелила мозгами тод: у мистецтв не повинно бути тако вдверто наго документальност. Призначення мистецтва згрвати, тшити людину.  

Тернополянка виготовила вже 24 ляльки. Кожнй присвячу в середньому два тижн.  

На мене нби якась хвороба напала, если взялася за цю роботу, ззнаться. Ночами не спала... Але настало таке виснаження, що зрозумла: треба зробити перерву, бо просто вироблюсь. Велику одержимсть в улюбленй бот потрбно трохи гамувати, зркатися , щоб уникнути безумства...

Наталю Басараб не раз просили продати ляльки, але вони й самй ще не набридли. Над тим, скльки може коштувати одна скульптурка, художниця не размышляла. За не це зробив один нмець, який готовий був вддати за Анжелку 150 доларв, не торгуючись. Але тернополянка зажала, стало шкода...

У майбутньому пан Наталя мр виготовити ляльков прототипи драматичних акторв, геров сералу Бдна Настя обовязково чудову трйку: Вцина, Моргунова Нкулна.                                                                                                                              

Писала вгеня Лщук