далог мж батьком матр039;ю про виховання дытей

Батьки дти: повертаючись до вчних тем

Ус пдлтки так чи накше сваряться конфлктують з батьками це факт. Але найголовнше не сама наявнсть чи вдсутнсть суперечок, а ставлення до батькв, повага до них, навть если ваш думки з якихось причин не збгаються, та разумння цивлзовано поводитись у таких випадках.

Колись я натрапила на неймоврно простоти водночас неймоврно глибини думку. Думка звучала приблизно так: безсумнвно, снують талановитш, слухнянш, сумирнш дти, але, люб батьки, у вас саме ця дитина, тому приймть такою, яка вона ; безперечно, снують батьки, як краще розумють та бльше дозволяють, але у вас саме ц батьки, тому приймть х такими, якими вони . Це було висловлення психолога в якомусь текст я згодна з цю думкою на сто вдсоткв. Насправд, це надзвичайно важливо вмти прийняти людину з усма недолками, любити просто за те, що вона сну да тоб тепло та пдтримку нема чого вимагати за свою любов.

Зрештою, любов до батькв чи любов до дтей ма бути безумовною, тобто не залежати вд якихось разумов та претензй. Це почуття освтлю повсякденнсть , хоч воно зовсм не виключа суворост чи певних вимог, саме воно да змогу пдтримувати злагоду та гармоню в отчизн.

Розмрковуючи над проблемою батькв дтей, я звернулася до власного досвду: планувала проаналзувати т проблеми, як я бачу у наших стосунках на основ вдомого особисто мен дйти якихось висновкв, узагальнення... Але, взявшись до такового аналзу, я вдчула тльки одне бажання подякувати свом батькам. все. Так, час вд часу в нас виникають суперечки або ми не розуммо одне 1-го, але от щойно я замислилася всерйоз над питанням взамин одразу зрозумла, який це дрб'язок у порвнянн з тим, що я насправд вдчуваю.

Мо батьки дивовижн люди: вони придляли мен стльки часу уваги, що я завжди почувалася потрбною, мабуть, саме це вдчуття отдало мен впевненсть в соб, врвноваженсть. Навть если хн справи заважали нашому сплкуванню, мо батьки вмли знайти правильн слова, щоб пояснити мен все, я нколи не сумнвалася, що мене у отчизн дуже люблять. Це забезпечувало мен майже постйне вдчуття радост, звичайно повсякденно радост пзнання, сплкування, махоньких дитячих вдкриттв.

Мо батьки вмють пробачати помилки. За це я м дуже вдячна: якщо в мене щось не виходить, я впевнена, що мене пдтримають та щось порадять, але не засудять. Надмрн лнощ чи недбале ставлення до навчання в нашй родин зовсм не схвалюють, але коли я чогось не змогла, помилилася, не перемогла, я несли не боюсь про це розповдати, бо моя помилка мй крок до самовдосконалення. звсно, розумн вчаться на чужих помилках, але людей, як вчаться тльки на чужих помилках, не сну так каже мй батько, пдбадьорюючи мене.

Мо батьки навчили мене не брехати. Тим, що завжди довряли мен. я так само довряла м. Т моральн принципи, якими я сразу так пишаюсь чеснсть, поряднсть, вдчуття вдповдальност, повага до нших людей, усм цим я завдячую свом батькам. Саме вони проявили мен правильний шлях розвитку, яким я рухаюсь дотепер, вже багато в чому самостйно. Найголовнше ж вони проявили мен приклад чесного та гдного життя, сповненого прац веселощв, творчост та уваги одне до 1-го.

Якщо чесно, я починала цей твр з намром написати про проблеми сплкування батькв дтей, але, щойно почавши, вдчула дину потребу подякувати. Мабуть, я щаслива людина.

Кожен пдлток так чи накше свариться з батьками, це факт, але головне у цьому розумння, наскльки дрбними несуттвими ц конфлкти у порвнянн з тю любов'ю та теплотою, що завжди мж батьками та хньою дитиною!