твiр "Пригоди махонького жолудя"

Пригоди махонького жолудя
На великому-превеликому дуб, що рс на узлсс, одного лта вирс Жолудь. Звсно, вн був не сам: на цьому дуб було дуже багато жолудв. Висли жолуд й розмовляли мж собою, милувалися небом та лсом. Прийшла оснь, жолуд один за одним достигали та падали на землю. Впав на землю наш Жолудь. Раптом хтось брав його поклав у кишеню. Це був хлопчик, вн прибг сюди разом з друзями по жолуд. Вони любили грати у вйну жолуд у их були за кул. Того дня вони теж побгли на пустир грали у вйну, кидаючи жолуд один в 1-го. Жбурнули Жолудя у повтря, полетв вн високо-високо впав на землю поряд з маленьким струмком. Хтось з хлопцв наступив на Жолудь, вдавивши його у землю. Бльше Жолудь нчого не бачив.
Быстро настала оснь Жолудь мцно заснув. Прокинувся вн тльки если установилась тепла весна. Але це був уже не Жолудь: на берез струмочка простягнув листя до сонця махонький Дубок.