мн твр "Чим пахне зима"

Кожна пора року ма свй запах. Весна пахне зеленню, лто стиглими полуницями, а оснь пожовклим листям. Ви скажете, а чим же може пахнути зима? Хба що морозом морозами. Н! Взимку теж усе пахне, тльки по-ншому, по-особливому.

Пам'ятаю, як колись ддусь приносив з двору оберемок сна чи соломи до хати, клав його пд примостами, ближче до муру, де теплше. А потм з-пд поли кожуха клав на сно щойно народжене ягнятко. Його заносили до хати, щоб не промерзло в свиреп морози. Тод дух березових полн змшувався з запахом сна малюсенького ягняти та розносився по усх закутках, лоскочучи пилом у нос. Ягнятко шарудло сном, воно благоухало на всю хату, але не лтом, а зимовим морозом.

Навть дим, що взимку клубочиться з димарв, пахне по-свому, коли зоряного вечора йдеш заснженою вулицею, а в низеньких хатинах топлять на нч у печах. Здаться, що мсяць у неб, вдихаючи запах живиц, хоче побавитися з клубочками диму.

суха кора та лучина, якими колись розпалювали дрова, теж мають свй запах.

А вдчинть двер клун чи хлва пов ароматом счки, тертого буряка, жому. Бла пара, що вихоплються з нздрв худоби, так стелиться бля коров'ячого стйла. Корови нюшать чують весну. Мукають новонароджен телята. Втоптаний за зиму гнй, що да тепло худоб, свом запахом аж крутить в нос. Згодом його вивезуть на городи.

А если почне розтавати снг чорнтиме латками по городках земля, если починають голосно сокорти кури, тод все нби ожива, пробуджуться вд зимового сну. Худоба в хлв частше реве, вловлюючи вологими нздрями запах весни.

знову прибывать на пам'ять, як дд, не кваплячись, випуска надвр корв, щоб х напоти. Вони брикають, ковзаючись по вологй земл, , набгавшись досхочу, йдуть до криничного журавля, де на их чека налита у цебрик вода. Корови п'ють не одразу. Вони до чогось придивляються, принюхуються, нби хочуть свом подихом вловити життдайну силу води, яка от-от проб'ться живими струмками з-пд земл напоть усе, що прокидаться вд прохладного зимового сну.

...Пахне в погреб квашеними огрками та капустою, а в комор сушеними грибами.

Що не кажть, а зима все-таки пахне теплом затишком, яких не вдчуш жодно ншо пори року.