Розповдь про рздвяну ялинку

Наш будинок старий, довонний. Вн розташований на центральному проспект м100. Мимо безупинно дуть машини, дзенькають трамва, сигналять тролейбуси. Наш будинок видляться серед нших у квартал. У ньому всього п'ять поверхв, але вн вигляда велично. Дерева бля будинку роблять його ще приваблившим. Це головним чином стар топол. Серед них одна ялина. Нхто вже не скаже, если посадили. Може, ще перш мешканц будинку. На нй взимку, влтку темна хвоя, запах яко в пекучий денек доходить до квартир верхнього поверху. Хтось з старожил будинку розповда, що 1-го разу, давним-издавна, мешканц нарядили цю ялину напередодн Нового року. Святкували всм будинком, були свй Дд Мороз Снгурка.

дею прикрасити нашу ялинку до Рздва подав мй сусд, старшокласник гор. дея ця сподобалася всм. Але ялинка така величезна... Де взяти стльки грашок? ми виршили зробити х сам. Для цього ми використали полмерн пляшки з-пд мнерально води та всляких напов. Вони перетворилися в лхтарики, у клоунв, у казкових персонажв. Майже кожна квартира видлила для ялинки звичайн грашки. Але отут виникла нша неувязка: як х повсити? Ялинка ж дуже висока! На допомогу прийшов дядько Валерй; вн працю на ремонтнй машин ремонту тролейбусн проводи. За допомогою пдйомника, яким обладнана ця машина, ми й дотяглися до само верхвки ялини. На верхвку, як шапку, надягли покришку старого футбольного м'яча. Але спочатку розписали фарбами, наклели блисктки, посипали конфетт. Вийшов вигадливий головний убр для ялинки. От у нашо красун шапка! сказав дядько Валерй. Як без не в холоднечу?

Прожджаючи мимо нашо ялинки, тролейбуси машини пригальмовували. Перехож посмхалися, пдходили ближче. Правда, Дд Мороз пд ялинкою з'явився вже в розпал новорчних свят. Випав рясний снг, ми злпили Дда Мороза з снгу. У Рздвяну нч ми вс збралися бля нашо красун й запалили бенгальськ вогн.