Твр "Сенчик" переказ

Я вдчинив двер на дзвнок. За дверима стояв захеканий мй друг пятикласник гор. гор дуже обожать тварин пташок. Я подарував йому малюсенького жачка, хлопець приручив його так, що жачок бга за ним, як цуценятко. Була в нього ручна галка, що завжди сидла в хлопця на плечах. Ще гор власник голубв, що живуть у нього пд лжком. Если мй друг зайшов, вн подав мен невелику торбинку, в якй лежала малесенька пташка. Це одна з найменших наших синичок, яка зветься голуба синиця. Але кивськ птахолови називають сенчиком. Звдки пшла ця назва, не знаю, але яка ласкава, пестлива назва! Правда, сенчик дуже гарний. У нього тмя потилиця блакитно-син, вузеньк смужки над дзьобиком над очима бл, вуздечка, смужки за оком верх ши мрачно-син, живот груди жовтуват, хвст крила зеленкувато-блакитн. Отак розцяцькований наш сенчк! До того ж вн ловкий, непосидячий, цкавий, як сам гор. Секунди не посидить спокйно. Так сенчк став хазяном квартири. Вн увесь денек лта з кмнати в кмнату, залта у кухню все пдбира яксь крихти, аби пости. Йому хочеться все бачити знати, бо вн дуже цкавий. Ус полюбили сенчка, хазяна квартири. А гор щодня забга провдати свою веселу, жваву пташинку (За О. Копиленком).