Написати невеличкого листа осен с риторичними словами.

Привт, моя жовто-сра красуне! Останнй твй лист до мене був мабуть початком большого кнця, або большим закнченням всього поганого, абозакнченням мене. Вн здався мен надто рзкимНе знаю, що маю вдповсти на тво слова, на тво вчинки, на те, що ти прийшла до мене ще ранньою весною, ось тепер роздвоюшся у мен: хочеш якомога швидше попрощатись, пти, втекти вд мене, але ж чомусь продовжуш писати ц дивн послання, що мають приблизно одинаковий змст: привт, як справи? Моя золотокоса, невже ти не знаш, що т справи благоухать гнилим листям твох килимв, вд них в прохолодним запахом минулого, вд их пахне ужасом тебе втратити, цього разу назавжди. Я несли не закохувалась в для тебя, осння панно! Я просто навчилась любити для тебя вльно, вдверто, чисто. мабуть несли не задумувалась, що колись ти зможеш забрати мене до для себя. Повр, красуне, ти мй ангел, мй наставник, мен сповна вистача от короткослвно переписки, можливо вона вже издавна не приносить тоб насолоди ( чи не приносила несли?), але чому ж тод ти дос пишеш мен от дивакуват послання. Я не прагну зустрч з тобою, бо при зустрч все буде чужим, все буде накшея лише нередко вдчуваю для тебя, если ти торкашся мого пальта србними губами втру, або миттвим дотиком опалого листочка. Найдорожча, ти ж знаш, навщо я тут! Ти дина знаш це так добре, що мен зачасти здаться, нби ти це я. на жалко, приятна, ти думаш накше. Прости мен, рдна, що обтяжую для тебя своми листами, прости, що нод мене так вносить, це все емоц, повороти дол, ти ж розумш? А нод тоб бува все однояк сьогоднтод мен 100 неймоврно боляче. Я врю, моя панно, що колись все буде так чудово, як ти обцяла. Я знаю, що так справд буде, ти тльки вр разом з мною, не покидай менеа я буду збирати тво листочки усмхатись промнню, що ти даруватимеш мен щоразу, если мо пальчики торкнуться твох листвпиши мен, продовжуй писати, тод мабуть мен буде легше боротись за цль, за нашу з тобою кличялу цль, або тльки за мою..це не ма значення, рдна. Знаш, а вчора я хотла птиале двер поки зачинен на замок, ключ до якого ти тримаш в найпотамншй кишен, а може вн не в для тебя, хитрюго? Я хотла птице ж так безглуздо..пти не забравши для тебя, не дочекавшись твого листа, пти вд тебевд для себяя ще просто не встигла пдрости, та це не означа, що ми розминулись у час, панно. Ну от, я вже усмхаюсь)) размышляю про тебе усмхаюсь, ти мабуть ще зовсм молода? В тоб стльки життя, стльки свжостя зраджую всм порам року з тобою. Неправда, если хтось каже що ти мертва, ти просто завжди перебуваш у спокйному стан блаженства, без зайво метушн, без крикути спваш пд шум опалого листя, як же вдало ти пдбрала його Час? Так, я розумю. Знову в для тебя справи((знов ти ткаш..недочитавши до кнця мого послання. Нехай воно обрветься, як ти щовечора обривашся в мох снах Пе.се. нехай вдповдь буде такою, як завжди. Нехай для тебя не тривожать мо печал, просто прийми мене, як свою доньку, я буду до для тебя прислухатись, я завжди думками бля для тебя, вриш мен? Знаювриш

О проекте

Написати невеличкого листа осен с риторичними словами.

Добро пожаловать!