твiр на тему Мо улюблене м100

З дитинства я живу в невеликому мст, якщо захотти, то можна обйти його за пару годин, незважаючи на його розмри вн просторий чистий. Нехай в ньому малюсенько красивих вулиць визначних памяток, нема розвдних моств хмарочосв, я люблю сво м100. Тут багато затишних дворв, дорогих серцю мсць , звичайно ж, рдних людей. Здесь живуть мо друз, здесь моя улюблена школа.
Найбльше я люблю наш парк, здесь завжди дуже прекрасно, коли восени заходиш в нього, то потрапляш в золоте королевство, дорвейжки посипан яскравими жовтими листям клена, на деревах шелестять золот монетки. Взимку здесь все блоснжне, дерева стоять в пухових шапках, блищить снг. Навесн все поступово ожива, а влтку вс кольори веселки можна побачити в парку, постйно чути увеселений смх дтвори.Я люблю те, що здесь нема величезно клькост машин пдпримств, як забруднюють повтря. На вдмну вд великих мст мо м100 позбавлений сути, гулу, клометрових пробок.
Мо м100 побудований на мальовничому мсц, вн стоть на рчц Волз, близко вд м100 сосновий лс, в якому в теплу пору року завжди можна знайти гриби та ягоди, а недалеко вд м100 розкинут широкий поля луки, багато березових гав. Городяни пишаються природою свого мста. Вс гост мста вдзначають природне багатство нашого краю.Можливо, коли я закнчу школу, я поду в нше м100, але я знаю точно, що нколи не забуду сво рдне мсто, з радстю буду сюди прижджати.