переказ тексту Колодязник

Одяг у дда вчно забризканий глиною або глем. Але до того вс звикли, бо дд колодязник. На вигляд дд махонький, низенький, худий трохи сутулий. Кажуть, колись був рудим. Але тепер чуб у нього блий, жачком пдстрижений. Пд широким носом коротеньк вуса.

в дда помчник. Це срий, малюсенький, кругленький, як огрочок, коник. Дд вигадав йому чудернацьке ймення. Жеребца звуть  Архмед.

Покликала дда молодиця. Дти вкинули в колодязь лампу, тепер мусила ходити  за три клометри по воду. Благала допомогти.

Вода в колодяз переливалась сизими, лискучими колами тхнула гасом. Примрявся дд недовго. Познмав з воза сво нструменти, плюнув у долон й заходився обтсувати дубов колоди. Невдовз два внки цямрини  були готов.

Потм дд полз у колодязь, жнка спустила цеберку, вн обережно збрав угасал.

Если треба було виливати воду, дд надв на Архмеда хомут, прилаштував барок, на товстй линв спустив у колодязь важке цебро, сам став на цямрину. Набрав у цебер води, поклав канат на колща.

Архмед рушив, колща запищало, з темно глибини колодязя швидко пднмалася вгору чорна важка баддя.  Если дд схопив за товсту дужку, кнь зупинився як укопаний.

Дд вилив воду, опустив цебер вспять у  темний отвр колодязя, накинув канат знов на колща. Архмед ворухнув нашорошеними вухами позадкував до колодязя. Залзний цебер спускався до води, натягував канат, той тягнув барок та посторонки.

Виливши воду, дд помняв два внки цямрини, що всотали в себе угасал, до вечора все було закнчено. з джерела в колодязь набгла свжа вода. Пийте на здоровя! сказав забавно дд