Казка на тему Лтечко

Помогла чем смогла. Если не то, то прости .
Ось лто прийшло. Тепле, веселе. Дружньо гудять бджоли, нжно колишуться трави, колосяться на полях хлба.

Саме у цю пору лс живой небаченим життям. Велика лсова галявина, як нби ще не так давно була вкрита махонькою травичкою, квтувала. Яких тльки рослин на нй не було: ромашка, звробй, полин, мята, дзвночки, материнка, люцерна. Большой большой килим нагадувала вона.

Вухастих любив . А ще бльше любив лто за найдовш у роц дн, за чарвн медов аромати, як постйно можна було вдчувати у повтр.

Цкавим було все.

Навть дощик який зволожував землю. Мякий, лагдний вн несли нкого не ображав. це розумли навть рибки, як жили у ставку.

А грибочки? Один за одним зявлялися вони; маленьк велик, подбн на хатинки пд якими можна сховатися, вдпочити.

Лто. Час ягд. Дозрва суничка, приваблю чорним кольром черемха. Смак терпкий, але дуже смачний.

Пливуть пливуть по небу хмарки. Кличуть у подорож, у крану, що називаться просто, лто.