Хлб в укранський обрядоваст

Що таке обрядовий хлб? Так називають страви, що продуктом рльництва мають ритуальне застосування. Корова, святков калач, бублики, весльний дивень, вареники, рздвяний книщ, зрештою каша або ж взагал зерно, як також використовуються в рзномантних обрядах.

Дуже давно, ще за часв наших предкв словяни поважливо та з шаною ставились до людей, причетних до вирощування хлба та всх зайнять, повязаних з ним. Адже не було нчого важлившого в житт людини, нж хлб, що займав чи не найголовнше мсце в культур, обычаях та релг. Словяни, настльки звикл до того, що вн завжди на стол та эмблемой достатку и життя, у роки неврожаю хлба вдчували голод та потерпали, хоча в лсах ж дичини, риби, ягд та коренв - було вдосталь. За переказами багатьох людв свту найпершим орачем був сам Господь Бог. Це можна знайти в культур нмецькй, грецькй, перськй. Укранськ колядки, наприклад, зображають Господа та найбльших святих в образ хлборобв.

Ц свордн хлбн обряди супроводжували безлч господарських дйств: оранка, свба, зажинки обжинки та решта мали не проходили без них. При цьому кожен з их йшов плч-о-плч з обдом, де певн спецальн страви виготовлялись з борошна. На початку жнив, наприклад, господарки на Укран варили вареники, обжинки починали з величезним скотинам вже з нового зерна, що роздавали по шматочку женцям та родичам. Початок жнив у Чех повязаний з пряжмом на сковород запкали зрл зерна хлбних культур. Господарки Болгар випкали псля жнив турту, тобто прсний хлб, обмазаний медом, що також роздавався членам родини та сусдам.

Варто сказати хоч трохи про каш. Каша та хлб вважались з мфологчно точки зору стравами 1-го порядку. Вживання каш, що заходить в обряд, тсно повязане з використання в обрядах хлба та зерна. Це можна побачити в мфолог рзних людв свту. В нд ячмнна каша приносилась в жертву Пушану господу скотарства. Римляни на денек народження дитини готували кашу. Подбний ритуал був у давнх германцв на свято Берхти (Гольди), жночого божества. Його прообраз це Велика Богиня. Фразеологзм заварити кашу дойшов до наших днв, означаючи початок важливо та складно справи.

Так ми бачимо, як в рзн календарно-обычаев свята був звичай вживати кашу, зокрема кутю. Згадували про коливо на поминанн. Можна ще додати про коливо, що його готували жнки в першу суботу на Большой пст, в денек згадування померлих. Невеличкий горщик, повний колива та меду, вдносили о церкви над ним справляли панахиди.

Крм цих ритуалв кашу щедро використовували в обрядових весльних стравах. Навть слово каша було тсно повязане з весльними святами. На князвських весллях кашу пдносили молодим. Если загальна трапеза закнчувалась, молод брали по клька ложок каш та пдкидали до стел так приносилась жертва всевышним, духам. Те ж саме робили на Святвечр з кутею: якщо кутя прилипне до стел буде врожайним рк.