Стислий переказ твору "духовн джерела вдродження"

Ми живемо в неспокйному свт вдчуження людини вд сво сут. Криза людини, духовна криза людства нин найбльша тривога свту. Людина змалла заблудилась у надпродукц речей, дей та арсеналв збро сво витвори вона почала ставити понад свого Творця.

Звичайно, ми в авангард людства у галуз революцй, руйнування традицй, самознищення. Ми перш дали свтов Чорнобиль. Ми перш переживамо кризу людини саме ця криза вимага перебудови нового мислення.

На втрин мод заряснло слово духовнсть. Воно вже стало легким, як полова. Одн для заповнення духовного вакууму заводять духов оркестри й агтмузей у примщенн храму. Т почали давати служителям культу громадськ доручення. Т несуть свох дтей до церкви охрестити, але потм не вчать х жити по-християнському. Т збирають матерал про пришельцв з космосу та цкавинки з ндйсько культури. нш, зрештою, прикладають

духовн зусилля в науковй та мистецькй прац теж наче входять у сферу духовного

Але чому ц похвальн заняття не виробляють того високого етичного деалзму, ефрно любов, безкорисливого служння деалам, як породжувала висока вра, що йшла вд Нагрно проповд Христа?

Будвельн камнц вторинного походження можна цнувати, збирати, шлфувати, але храму з их не збудуш. Згадаймо давнй переказ про двох будвникв. 1-го чоловка з тачкою, наповненою камнням, запитали: Що ти робиш? Та от звелли возити камння вожу. А що ти робиш? запитали иного, такового ж. Я будую собор святого Петра.

Собор святого Петра в Рим стоть завдяки тому, иному. Вс велик собори минулого це, передусм, памятки високого духу. Вс велик творння Данте, Рафаеля, Сервантеса, Шевченка це теж творння не пера пензля, а творння духу. Вс безрассудно одважн пошуки невдомо земл, експедиц Колумба Магеллана йшли вд одержимост духом велико ври у большого Господа.