Помогите пож.Твр-опис у художньому стил на тему"Свт краси природи у творчост

Спочатку хочеться зазначити, що багато творв Тарас Шевченко присвятив описам рдно природи. Вн був справжнм патротом, а тому любив свою крану понад усе. , звсно ж, не мг залишитися байдужим до краси.

У поез Над Днпровою сагою природа живе свом власним життям. Вона нби ожива перед поетовим оком, набуваючи людських рис. Читаючи цей врш, я нби бачу бурхливий Днпро, який бжить у далечнь, а по його берегах розкинули вти пишн дерева:

Над Днпровою сагою,

100ть явор меж розгою,

Меж розгою з ялиною,

З червоною калиною.

Старий явр поет порвню з козаком, що у самот й посивв:

100ть старий, похилився.

Мов козак той зажурився.

Що без дол, без родини,

Та без врно дружини

нш ж дерева, навпаки, порвнюються з молодими двчатками, у яких ще попереду цле життя, а тому вони безжурн й смхотлив, спвають псень й не думають н про що погане:

А калина з ялиною

Та гнучкою лозиною,

Мов двчаточка, з гаю

Виходжаючи, спвають

Мен здаться, що поет дуже влучно порвняв шелест листя з спвом. Саме таке порвняння пдсилю враження, нби природа справд ожива. Узагал, настрй ц поез досить развлечений та бадьорий. Природа, яка в ньому змальована, нби розцвта яскравими барвами в кожному рядку.

Зовсм нше враження справля уривок з поеми Княжна Зоре моя вечрняя. Увесь врш нагаду лричну псню або колискову. Природа, яка поста перед очима читача, набува якихось казкових, чарвних рис. Кожний рядок нби вщу щось недобре. Це враження пдсилються видами нехрещених дтей та вовкулаки, а також криками сичв:

А на втах гойдаються

Нехрещен дти.

Яку пол на могил

Вовкулак ночу,

А сич в лс та на стрс

Недолю вщу

Природа у врш нби вдпочива вд денно сути: сонечко сда за гори, дерева розпускають вти на води Днпра, лише сон-травка розпускаться вноч й цвте чарвливим цвтом:

Як широка сокорина

Вти розпустила

А над самою водою

Верба похилилась;

Аж по вод розслала

Зелен вти

Тарас Шевченко досить оригнально вдобразив красоту рдно природи-неньки у свох поезях. Складаться враження, що природа справд ожива. Я вважаю Тараса Шевченка справжнм митцем рдного слова. Кароче шось там вибири! =)