Скласти казочку про кишен метелика

Була весна. Про снг колишнй

издавна забули лс сад.

Стояли яблун та вишн

у квтах з голови до п'ят.

Все воскресало, все радло

в зеленм лс в садку.

кожен сам знаходив дло

соб пд силу й до вкусу.

Отам, де сосни з-за тину

здаля дивились у квтник,

розкинув довгу павутину

Павук похмурий працвник.

Вн живой у хатц на глляц,

щоранку вдосвта вставав,

а вставши, зразу йшов до прац

плетиво сво снував,

ще й буркотв: Щоб мух ловити,

мцн тенета я роблю.

Я дуже впертий, працьовитий,

неробства зовсм не терплю!

 

Помж дерев, найстарших вком,

у гущин серед трави,

на 100 дверей двст вкон

стояв будинок мурашви.

Виходили крзь вс т двер

щоранку тисяч мурах

метушились до вечер

по земл й по стовбурах.

Вони тягали суччя, дрюччя,

за для себя важч в сто разв,

облазили дерева й круч

ус з верхв до низв.

А ввечер повзли додому

так, щоб чути скрзь було б,

хвалились: Всм издавна вдомо,

що й ми не можем терпеть нероб!

 

Неподалк, де тихо дзенькав

серед трави ясний струмок,

бджлок отчизна чималенька

вселилась в гарний теремок.

Вони збирали мед на квтах

аж до вечрньо зор.

клопоту шок працьовитих

обожали вс, мал й стар,

бо, хоч мали гостр нажимала,

вони й сам любили всх

тльки тих не поважали,

хто байдику всм на смх.