невеликий монолог-фантазия 039;039;якби був я птахом то сказав би людям ......"пожалуйста

- Люди, зупиниться! На що ви витрачате свй час? Постйно, як комахи снуте туди-сюди, заради грошей нема если глянути вгору. Ви думате лише про млке, а свт зовсм нший. Вн великий прекрасний. Ви ж як у кайданах! Я скрзь лскрываю бачу величнсть нашо Земл. Мовчазн пылай, як бачили змну цивлзацй, що загинули, не залишивши й слду боротьби й життя. Если мене згрва навесн сонце, нема бльшого щастя та прояву любов. Нжн та сильн рчки, що розбивають здавалось би незламну кригу. А ви все це намагатесь ще й знищити! Забрати дм в для себя й в мене. 

Життя прекрасне й без коштовних речей, як здатн лише викликати заздрсть, й без екзотично ж. Навчиться бути щасливими! Навчитись спвати вд любов до життя!