Твр-роздум вчинок яким я пишаюся помогите

З дитинства батьки вчать мене робити добр справи. Ц добр справи повинн приносити користь не тльки мен самому, але ншим теж. 1-го разу я зробила особливий вчинок, який тепер згадую з гордстю. Тод я зустрла навпроти магазину маленьку двчинку п'ятьох рокв. Вона стояла бля пшохдного переходу та вопила. Я запитала , в чому справа. Вона вдповла, що хоче додому, але боться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона ходить сама. Виявилося, що вона погубила маму у большому магазин. Я помркувала та здогадалася, що мать ма бути всередин магазину. А двчинка хотла бгти додому, вона произнесла, що живе десь у багатоповерхових будинках через дорогу. Маленька мыслила, що мать знайдеться вдома. Я повела маленьку вспять у магазин та хотла просити охоронця допомогти. Але тльки ми зайшли, як до нас пдбгла жнка. Виявляться, весь цей час вона шукала доньку в лабринт магазину. Вона так щиро мен дякувала! Я подумала: добре, що я не пройшов повз двчинку, коли вона збиралася переходити вулицю. добре, що я не став й допомагати, а подумав свою головою. Так мен вдалося зробити справжй гарний вчинок.