текст на нравственно-етичну тему чи потрибно бути вдповдалеким

Проблема вдповдальност досить актуальною, так як саме вона трюку важлив загальн проблеми етики. Класична проблема вдповдальност в екологчному контекст приводить до зставлення свободи для етики особливо екологчно етики, що не можливим в умовах сьогодення при принциповй змн разумов здйснення вльно та вдповдально дяльност особистост. Цлком явно, що сучасний екологчний стан примушу нас усвдомити вдповдальнсть на деякому новому рвн. саме екологчна етика вказу на те, що людина мусить враховувати ефекти дяльност на навколишн середовище. (Наприклад: Принцип роздлено вдповдальност - один з чотирьох практичних принципв вказаний в стратегчному нормативному документ ЮНЕСКО "Екологчна етика: Полтичний документ ").

Вдповдальнсть - це вдношення залежност людини вд чогось (вд ншого), що сприйматься нею як визначальна база для прийняття здйснення ршення, прямо або непрямо спрямованих на збереження ншого або сприяння йому. Об'ктом можуть бути нш люди, майбутн поколння, спльноти, а також тварини, навколишн середовище, матеральн духовн цнност та н.30

Вдповдальнсть як етична категоря ма клька значень: за що людина вдповда та перед ким вона вдповда. В даному нюанс можна видлити вдповдальнсть людини перед собою (здйснюючи вибр "обираю саму для себя" та несу вдповдальнсть); вдповдальнсть за конкретн вчинки перед ншими людьми; вдповдальнсть перед людством свтом (вдповдаю за все). Бути вдповдалеким означа думати про нших та про наслдки свох вчинкв - чи не принесуть вони шкоду ншому.

Людина, якй притаманна свобода вол та свобода вибору, здатна осмислено обирати той або нший шлях поведнки (з урахуванням можливих наслдкв), а тому й нести вдповдальнсть за обране нею та здйснене. При цьому свобода, на думку укранського вченого В. Малахова, злее простором для вдповдальност як особливо "нравственно скерованост суб'кта", адже осмислюючи власне буття, як здйснення життвого призначення людина потрапля до духовно атмосфери, де стверджуться нравственна вдповдальнсть.

Вдповдальнсть у взамовдносинах людини природи завбача насамперед певний "момент переживання" - усвдомлення для себя вдповдальною особистстю одночасне розумння, в чому саме для людини суспльства в цлому завбачаться рзнобчна цннсть природи. Усвдомлення людиною себе природи як суперечливо дност необхдною передумовою для вироблення певних узагальнених принципв, моделей поведнки дяльност в навколишньому середовищ, як реалзують духовн та фзичн потреби людини та не завдадуть шкоду довкллю.

Тому одним з важливих аспектв категор вдповдальност в контекст екологчно етики виршення питання: чи зможе людина керувати природою? У даному аспект снують рзн точки зору: - людство не ма права не може керувати природою; - людина керу природою (екологчний менеджмент).